ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ
ДО 160-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ДМИТРА ІВАНОВИЧА ЯВОРНИЦЬКОГО
(1855-1940)

Все знесу, все перетерплю, а землю козацьку не кину.
  Д. І. Яворницький

7 листопада 2015 року виповнюється 160 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького (1855-1940) – видатного українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, письменника, лексикографа, провідного дослідника історії українського козацтва.
Дмитро Іванович Яворницький народився  в с. Сонцівка на Харківщині (нині с. Борисівка Дергачівського р-ну) у родині псаломщика. Початкову освіту здобув у Харківському повітовому училищі, згодом навчався у Харківській духовній семінарії.
У 1877 р. Д. І. Яворницький вступив до Харківського університету на історико-філологічний факультет, який успішно закінчив у 1881 р. Як обдарованого студента його залишили при університеті на кафедрі російської історії позаштатним стипендіатом для підготовки до професорського звання. Одночасно він викладає історію у різних середніх навчальних закладах Харкова.
Ще будучи студентом, Дмитро Іванович подорожував шляхами України, збираючи фольклорні перлини свого народу. Пізніше він зацікавився і матеріальними скарбами минувшини. Саме ці мандрівки сформували наукові інтереси Яворницького, він серйозно захопився історією Запорозької Січі і почав збирати матеріали для написання магістерської дисертації.
У 1883 р. молодого історика обирають членом історико-філологічного товариства, заснованого при Харківському університеті.Тут він читає лекції, робить доповіді про результати своїх досліджень і подорожей Катеринославщиною (нині Дніпропетровщина), друкує наукові статті про історію запорізького козацтва, їх побут і звичаї.
Навесні 1885 р. прочитав серію публічних лекцій про запорозьке козацтво, за що зазнав утисків і звинувачень з боку місцевої влади, котра доклала зусиль, аби молодого українського історика було позбавлено стипендії, відтак звільнено з університету.
У 1885 р. він переїздить до Петербурга, працює там учителем історії та літератури в Миколаївському сирітському інституті благородних дівиць, Другому кадетському корпусі та у приватній гімназії Стоюніної. Окрім викладацької діяльності, Яворницький займається активною науково-пошуковою діяльністю в архівах Петербурга, досліджуючи джерела з історії козаччини.
Кожного літа він виїздив у археологічні експедиції до місць, пов’язаних із запорозькою минувшиною, зокрема в 1887 р. він разом зі своїм колегою Володимиром Тарновським здійснив подорож дніпровськими порогами, збираючи матеріали до своїх наукових праць.
У 1886 р. Д. І. Яворницького обирають членом Імператорського археологічного товариства в Петербурзі.
У 1892 р. вийшов друком перший том фундаментальної праці Дмитра Яворницького «История запорожских казаков». Два наступних томи були опубліковані в 1895 і 1897 рр. Це видання стало підсумком багаторічної, кропіткої дослідницької роботи вченого, розпочатої ще в студентські роки.
У столиці Д. І. Яворницький входить в гурток прогресивної художньої інтелігенції, де спілкується з І. Рєпіним, В. Стасовим, а також із співвітчизниками-земляками М. Кропивницьким, М. Заньковецькою, М. Старицьким, П. Саксаганським, І. Карпенко-Карим. Але невдовзі гурток було ліквідовано, а Д. І. Яворницькому за вимогою тодішнього міністра освіти було заборонено викладати у столичних навчальних закладах.
У 1892 р. його було вислано на три роки під нагляд поліції в Ташкент із забороною викладати. У Ташкенті Дмитро Іванович працює на посаді урядовця при канцелярії губернатора, але попри це знаходить час для топографічних та археологічних досліджень Середньої Азії. У 1893 р. він видає "Путеводитель по Средней Азии", а отримані від його продажу гроші передає дітям-сиротам Ташкента.Колекції, зібрані в Туркестані, пересилає до Петербурга (в Ермітаж) і Москви.
По закінченню вислання, завдячуючи клопотанню відомого російського вченого Ф. Є. Корша та інших науковців, Д. І. Яворницькому вдалося влаштуватися приват-доцентом Московського університету, де він у 1896-1905 pp. викладає курс археології, історії України та запорізького козацтва. Вже з Москви дослідник виїжджає в архівні установи Києва, Варшави, відвідує Соловецький монастир, Персію, Туреччину, Палестину. Скрізь він шукає матеріали, пов'язані з історією України, зокрема із запорозькими козаками. На Соловках познайомився з умовами, в яких жив засланий туди Катериною II останній отаман Запорозької Січі Петро Калнишевський, в Туреччині побував на могилі Роксолани, оглянув замок, де було закатовано князя Дмитра Вишневецького, засновника Січі.
29 квітня 1901 р. в Казанському університеті відбувся публічний захист магістерської дисертації Дмитра Яворницького, в основу якої автор поклав перероблений і перевиданий у Москві перший том «Истории запорожских казаков».
Наукова діяльність Яворницького і його здобутки у висвітленні історії запорозького козацтва високо цінувалися найавторитетнішими істориками. У 1886 р. його було обрано дійсним членом Російського археологічного товариства в Петербурзі, а в 1906 р. – Московського археологічного товариства, членом-кореспондентом якого він був з 1885 р.Матеріали, здобуті ним під час археологічних розкопок в районі Дніпровських порогів, були експоновані на XIII Археологічному з'їзді в Катеринославі.
У 1902 р. Дмитра Яворницького, вже знаного дослідника запорозької старовини, запросили очолити Катеринославський обласний музей ім. О. М. Поля. Катеринослав став місцем проживання і роботи Дмитра Яворницького на всі наступні роки. Основою експозиції музею стали численні знахідки, здобуті самим директором, подаровані любителями старовини - меценатами, зокрема О. М. Полем, іменем якого був названий музей. Багато цінних картин, портретів історичних діячів, рукописів, предметів побуту селян, церковного реманенту Д. І. Яворницький придбав для музею за свої кошти. До фондів музею увійшло чимало археологічних знахідок, історичних документів, стародруків, картографічних матеріалів, завдяки чому він перетворився на один з провідних музеїв України. Загалом історик залишив музею понад 75 тис. цінних експонатів. Він постійно прагнув розширити експозицію, побудувати нове, більше приміщення для музею, яке б не мало собі рівних у державі.
Для знайомства з кращими зразками музейного будівництва археолог у 1910 р. здійснив подорож до Туреччини, Греції та Єгипту. Під час відвідин Стамбулу вчений отримав можливість оглянути пам’ятні місця, пов’язані з українською історією. А в 1912 р. за планом Каїрського музею в Катеринославі починається будівництво нового історико-археологічного музею, яке припинилося з початком Першої світової війни.
У липні 1918 р. Дмитра Івановича обирають професором Катеринославського університету і він знову продовжує викладацьку діяльність, розпочату в Петербурзі і Москві. На кафедрі історії України він передає студентам знання, здобуті за час своїх багаторічних наукових пошуків, всіляко допомагає їм набути професійні якості, керує науково-дослідною кафедрою українознавства.
У 1925 р. Д. І. Яворницького призначають керівником постійного археологічного нагляду і археологічних розкопок на території будівництва Дніпрогесу. Для проведення досліджень були запрошені спеціалісти з інших музеїв та інститутів. Завдяки клопотанням керівника для проведення розкопок державою та Дніпропетровським виконкомом були виділені кошти. Експозиція музею поповнилася численними матеріалами, її розділ, присвячений запорізькому козацтву, історії Запорозької Січі, - найбагатший у світі.
Д. І. Яворницький зібрав багатий етнографічний і фольклорний матеріал.Ще за студентських pоків він записав понад 1 000 пісень і близько 500 оповідань. Велике значення мають записані ним пісні, думи, народні перекази про Семена Палія, Івана Сірка, Петра Калнишевського та інших отаманів Запорозької Січі. Серед праць на ці теми варто згадати: «Запорожье в остатках старины и преданиях народа», т. І-II (1888), в якому вміщено 55 малюнків і 7 планів місцевостей (деякі малюнки виконав І. Рєпін); «По следам запорожцев» (1898), де зафіксовано зустрічі і розмови з нащадками запорожців, подано пісні про Запоріжжя, описи ігор, народних танців, матеріалів народної медицини тощо. «Древнейшие обыватели Южной России» (1899), «Малороссийские народные песни, собранные в 1878-1905 гг.» (1906), де зібрано 830 пісень, колядок, щедрівок, веснянок, переважно записаних з голосу. У 1906-1936 рр. Д. Яворницький зібрав 2 302 пісні, з них 255 з нотами, які, однак, лишилися в рукописі.
Д. І. Яворницький був дуже освіченою людиною: крім української та російської, він володів німецькою, французькою і грецькою мовами. Він склав «Словник української мови» (т. І, А-К, 1920). Частину лексичного матеріалу, зібраного Яворницьким, використано в словнику Б. Грінченка (1919).
Д. І. Яворницький відомий нам ще й як письменник. Він опублікував збірку поезій "Вечірні зорі" (1910), роман "За чужий гріх"(1907), повісті та оповідання «Наша доля - Божа воля» (1901 і 1905), «У бурсу!» (1908), «Поміж панами» (1911), «Драний хутір» (1911), «Русалчине озеро» (1911), «Де люди - там і лихо» (1911), «Три несподівані стрічі» (1912), в яких висвітлено життя різних верств суспільства кінця XIX - початку XX ст.
Величезна і кропітка науково-дослідна робота Дмитра Івановича була достойно оцінена науковцями. У 1924 р. його обирають членом-кореспондентом, а в 1929 р. - дійсним членом (академіком) Академії наук України. Про його діяльність схвально відгукувались визначні діячі науки і культури держави.
Разом з тим, радянська влада не надто прихильно ставилася до Дмитра Яворницького, закидаючи йому «буржуазний націоналізм» та співпрацю з контрреволюційними організаціями. У 1930–1939 рр. його твори не публікувалися, наукові установи, які він очолював, були ліквідовані, сам Д. Яворницький зазнав гонінь. У 1934 р. його звільнили з музею.
У 1937 р. Дмитро Іванович пише "Історію міста Катеринослава".
Д. І. Яворницький помер 5 серпня 1940 р. і був похований у Дніпропетровську. 11 жовтня того ж року Указом Президії Верховної Ради УРСР Дніпропетровському історичному музею було присвоєно ім’я академіка Д. І. Яворницького.
В 1995 р. на могилі Д. І. Яворницького, біля стін історичного музею, за проектом скульптора В. Р. Наконечного та архітектора В. І. Мірошниченко був встановлений пам’ятник.
Одна з вулиць Дніпропетровська носить ім'я Д. І. Яворницького.
У 1964 році в будинку, де жив учений, в його кабінеті, була відкрита кімната-музей, яка проіснувала 10 років. В 1970-х роках будинок був закритий для проведення капітального ремонту. 3 листопада 1988 року меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького було відкрито для відвідувачів. Архітектурне планування кімнат збереглося, їх інтер’єри відновлено такими, якими вони були за життя господаря: вестибюль, передпокій, їдальня, вітальня, кабінет, мезонін. У власній оселі Д.І. Яворницький оточив себе тими образами, любов до яких проніс через все своє життя.Про це свідчать унікальні настінні розписи вестибюлю художників М. Струннікова та Т. Ткаченко, де ніби зупинена мить історії, зображені козаки в бою та на відпочинку, могутній Тарас Бульба з гнівним поглядом, що їде по степу за своїми синами. Також тут зберігаються особисті речі академіка, картини відомих художників (І. Рєпіна, М. Самокиша, І. Іжакевича), листи видатних людей та безліч інших архівних документів.

***

Запропоновану літературу можна знайти у фондах Дніпропетровської централізованої системи бібліотек для дітей.

ПРАЦІ Д. І. ЯВОРНИЦЬКОГО:

ст 63.3(4 УКР)
Я 22
Яворницький, Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний / Д. І. Яворницький. – Дніпропетровськ : Січ, 1991. – 70 с.
ЦДБ(с), б/ф 03, 06, 15, 16, 19, 24, 25, 26, 28, 30

ст 26.891(4УКР)
Я 22
Яворницький, Д. І. Дніпрові пороги : географічно-історичний нарис / Д. І. Яворницький ; худож. О. М. Бузілов. – Дніпропетровськ : Промінь, 1989. – 142 с. – ілюстр.
ЦДБ(с), б/ф 02, 04, 06, 07, 08, 09, 11, 14, 15, 24, 26, 28, 30

ст 63.3(4УКР)
Я 22
Яворницький, Дмитро Іванович. До iсторiї степової України / Д. І. Яворницький ; пер. з рос. Г. В. Ніколенка та ін. - Дніпропетровськ : Сiч, 2004. - 444 с.
ЦДБ(с), б/ф 11, 13, 14, 15, 17, 19, 24, 25, 26, 28

ст 63.3(4УКР-4ЗАП)
Я 22
Яворницкий, Д. И. Запорожье в остатках старины и преданиях народа / Д. И. Яворницкий. – Ч. 1-2. – К. : Веселка, 1995. – 447 с.
ЦДБ(с), б/ф 25, 28

ст 84(4УКР)
Я 22
Яворницький, Дмитро. За чужий гріх : роман, повість, малюнки з життя / Д. І. Яворницький ; [передм. Н. Є. Василенко]. - Дніпропетровськ : Січ, 2006. - 600 с.
ЦДБ(с), б/ф 11, 13, 14, 15, 17, 19, 24, 25, 26, 28

ст 63.3(4УКР)
Я 22
Яворницький, Д. І. Із української старовини : науково-художня кн. / Д. І. Яворницький ; мал. М. Самокиша. – К. : Веселка, 2001. – 176 с. (Іст. б-ка для дітей «Золоті ворота»).
ЦДБ(с)

ст 63.3(4УКР-4ДНІ)
Я 22
Яворницкий, Д. И. История города Екатеринослава / Д. И. Яворницкий. – Днепропетровск : Січ, 1996. – 279 с.
б/ф 02

ст 63.3(4УКР)
Я 22
Яворницкий, Д. И. История города Екатеринослава / Д. И. Яворницкий. – Днепропетровск : Промінь, 1989. – 197 с.
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 19, 24, 25, 26, 28, 30

ст 63.3(4УКР)
Я 22
Яворницький, Д. І. Історія запорозьких козаків : у 3-х т. – Т. 1. / Д. І. Яворницький ; передм. В. А. Смолія. – К. : Наукова думка, 1990. - 592 с. (Пам’ятки іст. думки України).
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 19, 24, 25, 26, 28, 30

ст 63.3(4УКР)
Я 22
Яворницький, Д. І. Історія запорозьких козаків : у 3-х т. – Т. 2. / Д. І. Яворницький. - К. : Наукова думка, 1990. – 560 с. (Пам’ятки іст. думки України).
ЦДБ(с)

ст 63.3(4УКР)
Я 22
Яворницький, Д. І. Історія запорозьких козаків : у 3-х т. – Т. 3. / Д. І. Яворницький. – К. : Наукова думка, 1991. – 559 с.
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 19, 24, 25, 26, 28, 30

ЛІТЕРАТУРА ПРО Д. І. ЯВОРНИЦЬКОГО:

В 83.3(4УКР-4ДНІ)
А 16
Абросимова, Світлана Вікторівна.Дмитро Яворницький та його родовід / МГО Інститут Україніки ; Дніпропетровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького. - Харків : Харківський приватний музей міської садиби, 2009. - 112 с. : фотогр. - Пристат. бібліогр.
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 08, 09, 11, 14, 15, 16, 19, 24, 26, 28, 30

ст 26.891(4УКР-4ДНІ)я7
А 50
Аліванцева, Олена Валентинівна.Літературне Придніпров'я : нпосіб. з хрестоматійними матеріалами до шк. прогр. Т. 1 / О. В. Аліванцева ; [ред. Г. М. Гарченко]. - Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2005. - 767 с. - (Пізнавай і шануй свій край). - Пристат. бібліогр.
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 24, 25, 26, 28, 30

с 26.891(4УКР-4ДНІ)
Б 70
Білоусов, Євген Васильович.Славетні імена Придніпров'я / [худож. А. Рєпін]. - Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2002. - 171 с. : ілюстр. - (Пізнавай і шануй свій край).
ЦДБ(с), б/ф 13

ст 63.3(4УКР)
В 42
Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біогр. нариси. - К. : Вища школа, 2011. - 392 с.
б/ф 15, 25

В 63.3(4УКР-4ДНІ)
Д 54
Дніпропетровськ на рубежі тисячоліть / фото В. Ніколаєва, В. Платонова. - Дніпропетровськ : Проспект, 2001. - 263 с. : фотоілюстр.
б/ф 02, 04

ст 26.89(4УКР-4ДНІ)
І-89
Історія міста Дніпропетровська / за наук. ред. проф. А. Г. Болебруха ; [авт. колектив: А. Г. Болебрух, І. Ф. Ковальова, І. С. Стороженко [та ін.]. - Дніпропетровськ : Грані, 2006. - 596 с. : ілюстр. - Пристат. бібліогр.
ЦДБ(с), б/ф 02, 04, 06, 14, 15, 16, 24, 25, 26, 30

ст 63.3(4УКР)6-8я2
К 49
Клімов, Андрій Анатолійович.Великі українці / А. А. Клімов. - Харків : Веста : Ранок, 2008. - 128 с. : ілюстр. - (Дитяча енциклопедія).
б/ф 02, 04

ст 63.3(4УКР)6-8я2
К 49
Клімов, Андрій Анатолійович.Україна. Видатні постаті / А. А. Клімов. - Харків : Веста : Ранок, 2008. - 128 с. : ілюстр. - (Дитяча енциклопедія).
ЦДБ(с), б/ф 14, 24, 28

ст 63.3 (4УКР-4ДНІ)
Л 81
Лоян, Михайло.Таромське: перегук століть : [спогади] / М. Лоян ; [ред. З. І. Шевцова та ін.]. - Дніпропетровськ : Моноліт, 2009. - 703 с. : ілюстр., фотогр. - Бібліогр.: c. 696-697.
ЦДБ(с), б/ф 16

ст 63.3(4УКР)
М 48
Мельничук, Георгій .1000 незабутніх імен України / Г. Мельничук ; худож. Ю.А.Демидьонок. - К. : Школа, 2005. - 288 с. : ілюстр. - (1000).
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 10

ст 85.13(4УКР-4ДНІ)
П 15
Пам'ятник Д. І. Яворницькому [Образотворчі матеріали] : [листівка]. - Дніпропетровськ : Дніпрокнига, [2007?]. – 1л.
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 24, 25, 26, 28, 30

ст 84.4УКР-4ДНІ
С 79
Степовичка, Леся (1952-).Стернею долі : поезії : переклади : проза / Леся Степовичка ; [післямова А. Поповського]. - Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2007. - 368 с. : фотогр. - (Письменники Придніпров'я). - Бібліогр.: с. 361-362.
ЦДБ(с), б/ф 10, б/ф 24

В 63.3(0)6
Т 48
Ткаченко, Анатолий Федорович.Знаменитые украинцы / А. Ф. Ткаченко. - К. : Аристей, 2005. - 444 с.
ЦДБ(с)

ст 63.3(0)
Ф 32
Федонін, Олександр.Минуле: знайомі незнайомці / О. Федонін. - Донецьк : Альфа-Прес, 2007. - 286 с. : ілюстр.
б/ф 04, 08, 28, 30

ст 84.4УКР-4ДНІ
Ч-97
Чхан, Михайло Антонович.Вибране / М. А. Чхан ; [упорядкув. та передм. С. Мартинової]. - Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2007. - 408 с. : фотогр. - (Письменники Придніпров'я).
б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 24, 25, 26, 28, 30

ст 63.3(4УКР)
Ш 24
Шаповал, І. М. В пошуках скарбів : оповідання про Д. І. Яворницького / І. Шаповал ; передм. М. Рильського. – Дніпропетровськ : Промінь, 1990. – 352 с.
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 16. 19, 24, 26, 28, 30

ст 63.3(4УКР)
Ш 24
Шаповал, І. М. Козацький батько : образ Дмитра Івановича Яворницького у спогадах письменників, діячів культури і науки / І. М. Шаповал ; ред. Г. Гусейнов ; упоряд. О. Зобенко. – Кривий Ріг, 1998. – 255 с.
ЦДБ(с), б/ф 02, 04, 06, 09, 10, 11, 16, 19, 26

ст 63.3(4УКР-4ДНІ)
Ш
Шубравська, М. М. Д. І. Яворницький : життя, фольклористично-етнографічна діяльність / М. М. Шубравська. – Київ : Наукова думка, 1972. - 254 с., ілюстр.
ЦДБ(с), б/ф 14

***

Березнюк, Л. І.Українська наука в особистостях : рекомендаційний список літератури / Л. І. Березнюк // Шкільна бібліотека плюс. - 2008. - № 17. - С. 22-26.

Дослідник Запорізької Січі : до 160-річчя від дня народження Д. І. Яворницького (1855-1940) // Календар знаменних і пам'ятних дат. - К., 2015. - № 4, 2015. - С. 60-71. - Бібліогр.: с. 66-71.

Дяченко, Н. П. Козацька педагогіка : сценарій за книгою Д. Яворницького "Історія запорозьких козаків" / Н. П. Дяченко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2008. - № 1. - С. 36-37.

Коваленко, К. І.З любові до малої батьківщини починається любов до неньки-України / К. І. Коваленко // Позакласний час. - 2010. - № 9. - С. 3-6.

Харківська, Н. І. Готуємось до ЗНО-2012 : персоналії : [спецвипуск] / Н. І. Харківська, О. О. Івакін // Історія та правознавство. - 2012. - № 7. - С. 3-39.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:

Абросимова, С. В. Дмитро Яворницький: образ вченого в контексті минулого і сучасного [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://museum.dp.ua/article0444.html. – Назва з екрану.

Гуржій, О. І. Дмитро Іванович Яворницький : біографія [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://www.gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=65. – Назва з екрану.

Дмитро Іванович Яворницький : біографія [Електронний документ]. – Режим доступу : 
http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/24f17e2fbe745c83/. – Назва з екрану.

Дмитро Яворницький [Електронний документ]. – Режим доступу : 
http://ua.korbush.com/dmitriy-ivanovich-yavornickiy.html. – Назва з екрану.

Дмитро Яворницький: дослідник запорозького козацтва [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/node/2217. – Назва з екрану.

Кочергін, І. О. Невідомий Д. І. Яворницький [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://sa.nmu.org.ua/pdf/2007/Kochergin1.pdf. – Назва з екрану.

«Слідами запорожців обійшов увесь світ…» : Д. І. Яворницький [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://korolenko.kharkov.com/javor.htm. – Назва з екрану.

Яворницький Дмитро Іванович [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://ebk.net.ua/Book/synopsis/ukrainska_elita/part5/016.htm. – Назва з екрану.

Яворницький Дмитро Іванович [Електронний документ] – Режим доступу :
http://krai.lib.kherson.ua/ya1-peopl-1.htm. – Назва з екрану.

Яворницький Дмитро Іванович : біографія [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=363. – Назва з екрану.

Яворницький, Д. І. Дніпрові пороги [Електронний документ]. – Режим доступу :
http://aldebaran.ru/author/vanovich_yavornickiyi_dmitro/kniga_dniprovi_porogi/. – Назва з екрану.