ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ
ДО 535-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
РАФАЕЛЯ САНТІ
(1483-1520)

Життя коротке, мистецтво вічне
Гіппократ

28 березня 2018 року виповнюється 535 років від дня народження видатного італійського живописця, графіка, скульптора і архітектора епохи Відродження Рафаеля Санті (1483-1520).
Народився він 28 березня 1483 р. у містечку Урбіно. Його батько Джованні Санті був придворним художником урбінського герцога і мецената Монтефельтро. Саме батько прищепив сину любов до мистецтва, в його ж майстерні хлопчик отримав перші навички малювання.
Хлопчик рано осиротів. У 1491 р. померла мати Рафаеля, а батько знову одружився. Від цього шлюбу народилася дочка Елізабетт, але у серпні 1494 р. помер і сам Джованні Санті. Рафаелю тоді було 11 років. Його взяв на виховання дядько Бартоломе, який був священиком.
У майстерні П'єтро Перуджино Рафаель навчався чотири роки (1500-1504 рр.). Уже тоді юний Рафаель мав певну творчу індивідуальність. Про це свідчить «Мадонна Коннестабіле» (1504) – найбільш рання зі збережених його робіт. Хоча картина написана за ескізом Перуджино, кольори і лінії в ній відмінні від учительських. Твір сповнений ніжності, душевної гармонії, чистоти...
У 1504 р. художник приїхав до Флоренції - центру тогочасного Відродження мистецтва Італії. Там він знайомиться з роботами Леонардо до Вінчі й Мікеланджело, та з художниками особисто й остаточно відходить від художньої манери Перуджино. Звідси, з Флоренції, розпочинається «мадонний» цикл Рафаеля, вершиною якого стала незрівняна «Сікстинська мадонна». Мадонни, створені Рафаелем у Флоренції, знаменують новий етап у його творчості. Одна з найкращих «Мадонна на зеленому лузі» (1506). Обличчя молодої золотоволосої матері втілює тут ідеал жіночої краси, який Рафаель шукав протягом життя й не міг знайти в одній реальній жінці. Картина перегукується з «Мадонною в гроті» Леонардо да Вінчі, але все ж між ними принципова різниця.
За свою багату кар'єру Рафаель створив понад 30 полотен із зображенням Марії і немовляти Ісуса. Мадонни Рафаеля Санті поділяють на Флорентійські і Римські.
Флорентійські мадонни, створені під впливом Леонардо да Вінчі, зображають молоду Марію з немовлям. Часто поряд з Мадонною і Ісусом зображений Іоанн Хреститель. Флорентійські мадонни характеризуються спокоєм і материнською привабливістю. Рафаель не використовує темних тонів і драматичних пейзажів, тому головним фокусом його картин є прекрасні, скромні і люблячі матері, а також досконалість форм і гармонія ліній.
Римські мадонни – картини, на яких крім індивідуального стилю і техніки Рафаеля не простежується більше ніякого впливу. Ще однією відмінністю римських полотен є композиція. У той час як Флорентійські мадонни зображені на три чверті, римські частіше написані на весь зріст. Основним твором цієї серії є чудова «Сікстинська Мадонна», яку називають досконалістю і порівнюють з музичною симфонією.
Мадонн зображували багато художників Ренесансу, але ніхто з них не досягнув такого ідеального образу, як Рафаель. Ні до, ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і при цьому різноманітних картин із зображенням Мадонни з немовлям.
У 1508 р. Рафаель приймає запрошення свого земляка Донато Браманте та Папи Юлія II і приїжджає до Риму, щоб розписувати папський палац у Ватикані. Трохи більше року працював молодий митець над ескізами розписів. Розписи цих залів, або станц («станца» – розмальована зала у палаці), на всю широчінь розкрили геніальне обдарування Рафаеля як живописця і монументаліста, видатного майстра композиції. Майже дев'ять років (1508-1517) присвятив Рафаель розписам Ватиканських станців.
На трьох стінах станци в обрамленні арок, що підтримують склепіння, розміщені багатофігурні композиції, присвячені теології («Диспут»), філософії («Афінська школа»), поезії («Парнас») і алегоричні фігури (Мудрість, Міра, Сила). Навіть отвори в стінах органічно включені в композицію.
Фреска «Афінська школа» (1509) Рафаеля не має собі рівних у світовому монументальному мистецтві за образною наповненістю, красою і ясністю малюнка, ідеальною вивіреністю композиційного вирішення. У центрі багатофігурного зображення – постаті античних філософів Аристотеля і Платона в оточенні своїх учнів. В одному з них глядачі впізнали Мікеланджело, в іншому – Леонардо. Обидва філософи, про щось жваво дискутуючи, повільно наближаються до глядача, велично ступаючи по мозаїчній підлозі. Тут таки, серед юрби, можна побачити Сократа, Діогена, Геракліта, Евкліда, а ліворуч на передньому плану Рафаель зобразив самого себе й художника Содому, фреска якого раніше була на цій стіні.
Фреска «Звільнення з темниці апостола Петра» демонструє ще одну грань художнього таланту Рафаеля – вміння ілюзорно відтворювати різноманітні світлові ефекти. Майже сліпуче світло випромінює фігура ангела, що виводить Петра з темниці. Відблиски цього світла бачимо на металевих панцирах мандрівників. Зовсім іншим світлом освітлює хмари місяць.
У період роботи над станцами Рафаель працює над найкращим своїм твором – «Сікстинською Мадонною» (1514). На той час у його доробку вже були чудові «Мадонна Конестабіле», «Мадонна-садівниця», «Мадонна Грандука» та інші, які викликали найсхвальніші оцінки в сучасників. Але «Сікстинська Мадонна» перевершила все, що було створене Рафаелем раніше. Йоган Гете сказав про неї: «Самої цієї картини вже вистачило б, щоб зробити ім'я автора, навіть якби він не створив нічого іншого, безсмертним». Виконана ця картина була десь 1513-1514 рр. на замовлення церкви святого Сікста в П'яченці, де була вівтарним образом, звідси й її назва.
...Нечутно ступає по хмарах босими ногами Богоматір, ніжно пригортаючи до грудей свого маленького Сина. В її очах всерозуміння... Знає Марія, яка доля чекає її Божественне Дитя, і тому такі сумні її прекрасні очі і так важко дається їй кожен крок, адже попереду в Ісуса – Голгофа. Але знає вона, що так мусить бути... І тому, тамуючи біль і душевні муки, несе Марія свого Сина людям і не в змозі спинити материнську ходу ні час, ні випробування, ні смерть...
Художник створив неймовірний ефект,ніби Мадонна дивиться прямо в очі глядачеві, з якої б сторони від картини він не знаходився. Якщо ж дивитись на картину здалеку, то здається, що на фоні зображені легкі хмари, проте насправді це зображення ангелів.
Зліва знизу розчулено дивиться в обличчя Мадонни літня людина в парадному папському одязі - папа Сикст Четвертий на колінах споглядає божественне чудо. Схилилася, притиснувши руки до серця Свята Варвара. Вона не сміє підняти очей й благоговійно дивиться вниз. Два янголятка, опершись на парапет, спонукають глядача дивиться у центр композиції, де наближається до глядача Мадонна з дитиною. Хлопчик дивиться з докором, мати – з бажанням все зрозуміти й простити...
Картина сповнена внутрішньої гармонії, простоти і довершеності. Вона стала одним із найвидатніших творінь епохи Відродження, його своєрідним символом.
Портретний жанр у творчості Рафаеля займає не таке значне місце, як релігійний або історичний живопис. Проте митець написав цілу галерею портретів своїх сучасників, кожен з яких неповторний за психологічною глибиною і образною характеристикою.
Ранні портрети художника технічно відстають від інших його полотен, однак подальший розвиток техніки і вивчення людських характерів дозволило Рафаелю створювати реалістичні портрети. Так портрети сучасників художника – Римських Пап Юлія II і Лева Х – були написані в такий живій манері, що сучасники боялися дивитися на них.
Рафаель Санті був автором низки архітектурних проектів. За його ескізами працювали архітектори і скульптори. Значущим було втручання Рафаеля-архітектора в створення палаців для вельмож папського двору неполалік Ватикана. Встиг Рафаель побудувати і невеличку церкву Сант Еліджио дельї Орефічі в Римі.
Значним досягненням Рафаеля-архітектора стали проект та побудова вілли для Джуліо де Медичі (в подальшому – Вілла Мадама). Роботи розпочали у 1518 р., а в 1520 р. Рафаель помер. Встигли побудувати одне крило П-подібної за планом вілли, де розпочались декорувальні роботи. До них залучили учнів Рафаеля і помічників з його римської майстерні – Джуліо Романо, Періно дель Вага та інших. Проект недобудованої вілли зберігся в копіях і в мемуарах, що породило низку реконструкцій проекту, створених різними архітекторами.
В Римі Рафаель займався ще й археологічними розкопками, і з притаманною йому пристрасністю, порушував питання про охорону пам'яток старовини перед можновладцями.
Художника завжди оточували учні. У Римі Рафаель відкрив найбільшу майстерню часів Відродження – під його наглядом працювали понад 50 учнів і помічників, багато з яких згодом стали видатними живописцями (Джуліо Романо, Андреа Саббатини), скульпторами та архітекторами (Лоренцетто).
У 1514 р., після смерті Браманте, Папа Лев X призначив Рафаеля головним архітектором будівництва собору св. Петра. Після смерті Мікеланджело, Рафаель продовжив розпочату ним роботу над цим собором. Рафаель не змінив проект вибраний Мікеланджело і склав проект 2 колоннад навколо собору, в них він хотів відобразити всю монументальність стародавнього Риму, але не встиг у зв'язку зі смертю. Його працю було завершено пізніше архітектором Л. Берніні.
У 1515 р. Папа римський призначив Рафаеля своїм камергером і лицарем золотої шпори.
Митець прожив коротке життя, лише 37 років, але залишив по собі величезну кількість шедеврів.
Помер Рафаель 6 квітня 1520 р. у Римі (несподівано захворів і кілька останніх тижнів життя промучився від гарячки) та похований у римському Пантеоні. Його могилу прикрашає статуя мадонни, виготовлена із мармуру, яку виконав учень митця – скульптор Лоренцо Лоренцетто.
Епітафія на надгробку написана латиною. Її можна перекласти так: «Тут покоїться той Рафаель, при житті якого велика природа боялась залишитись переможеною, а після його смерті вона боялася вмерти».

***

Матеріали запропонованого інформаційного бібліографічного списку можна використовувати організаторам дитячого читання під час підготовки до проведення позакласних заходів та уроків з художньої культури.
У списку представлені книги, літературно-критичні статті, сценарії заходів, розробки уроків, електронні ресурси, що висвітлюють життя та творчість геніального художника, репродукції його картин. Список містить вступну статтю, яка знайомить з життєвим та творчим шляхом митця.
Запропоновану літературу можна знайди у фондах Централізованої системи бібліотек для дітей м. Дніпра.

ЛІТЕРАТУРА ПРО РАФАЕЛЯ:

Де дух не водить рукою художника, там нема мистецтва
Леонардо до Вінчі

Дрезденская галерея и другие музеи Германии : большая энцикл. живописи / [гл. ред. Н. Л. Волковский ; худож. ред. О. Н. Адаскина]. – М. : АСТ ; СПб. : Полигон, 2006. – 240 с. : ил. – Библиогр.: с. 221.
б/ф 02,04

Історія української та зарубіжної культури : навч. посібник / за ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – 5-те вид., випр. та допов. – К. : Знання-Прес, 2004. – 358 с. : ілюстр. – Бібліогр.: с. 355-357.
ЦДБ(с)

Ладвинская, Алла Анатольевна. 70 знаменитых художников / А. А. Ладвинская ; [ред. О. В. Завязкин ; худож. А. Стручкова]. – Донецк : БАО, 2006. – 448 с. : фот.
б/ф 04

Лувр. Париж / текст под ред. А. Фреголент ; [ пер. с итал. Н. М. Суханова]. – М. : БММ , 2007. – 144 с. : ил. – (Великие музеи мира). – В суперобкл.
ЦДБ(с)

Метрополитен-музей. Нью-Йорк : текст под ред. Л. Импеллузо / [пер. с итал. М. А. Беляева ; ред. Л. А. Лебедева]. – М. : БММ , 2005. – 144 с. : ил. - В суперобл.
ЦДБ (с)

Мировая художественная культура : очерки истории : [в 4 т.]. [Т. 1] : От зарождения до ХVІІ века / [ред.-сост. Е. П. Кабкова ; худож. С. Будилов]. – СПб. : Питер, 2006. – 416 с. : ил. + компакт диск. – Пристат. библиогр.
ЦДБ(с), б/ф 02, 16, 24

Мировое искусство. 500 мастеров живописи : [биогр. справ.] / [сост. И. Г. Мосин ; текст А. Савельева]. – СПб. : Кристалл ; М. : Оникс, 2005. – 256 с. : ил.
ЦДБ(с), б/ф 04, 06

Мировое искусство. Мастера итальянского Возрождения : [ок. 1000 произв. живописи] / [сост. И. Г. Мосин]. – СПб. : Кристалл ;М. : Оникс, 2006. – 224 с. : ил.
ЦДБ(с)

Моисеева, Нелли Алексеевна. Культурология : история мировой культуры / Н. А. Моисеева ; [ред. Н. Лукьянова ; худож. К. Радзевич]. – СПб. : Питер, 2008. – 256 с. : ілюстр. – (Учебное пособие).
ЦДБ(с), б/ф 28

Музеи Ватикана : Рим : альбом / ред. Н. Синельникова. – М. : АСТ : Премьера, 2002. – 136 с. – (Музеи мира).
ЦДБ(с)

Платонова, Нэлли Ивановна. Искусство : энциклопедия / Н. И. Платонова ; [худож. ред. Е. К. Мазанова]. – М. : Росмэн, 2006. - 143 с. : ил.
б/ф 16

Платонова, Неллі Іванівна. Мистецтво : енциклопедія / Н. І. Платонова ; [пер. А. Супруна]. – К. : Перо, 2008. – 144 с. : ілюстр.
б/ф 09, 10, 25, 26, 30

Прадо. Мадрид / под ред. Д. Тарабра ; [пер. Н. М. Суханова]. – М. : БММ , 2006. – 144 с. : ил., фот. – (Великие музеи мира). – В суперобкл.
ЦДБ(с)

Ронкетти, Марио. Ватикан : альбом иллюстраций / сост.: М. Ронкетти, А. Монтевьель ; пер. с исп. К. В. Мишиной. – М. : АСТ, 2001. – 240 с. – (Крупнейшие музеи мира).
ЦДБ(с)

Самин, Д. К. Сто великих архитекторов / Д. К. Самин ; гл. ред. С. Н. Дмитриев. – М. : Вече, 2003. – 592 с. : ил. – (100 великих).
б/ф 16

Художня культура світу : Європейський культурний регіон : навч. посіб. / Інститут проблем виховання ; ред. Н. В. Леонова. – К. : Вища школа, 2001. – 191 с. : ілюстр.
ЦДБ(с)

Эрмитаж. Санкт-Петербург / под ред. А. Фреголент ; [пер. М. А. Беляева]. – М. : БММ , 2007. – 144 с. : ил., фот. – (Великие музеи мира). – В суперобкл.
ЦДБ(с)

Я познаю мир : энциклопедия : Великие художники / [авт. И. А. Андрианова ; ил. О. А. Васильев]. – М. : АСТ : Астрель, 2006. – 397 с. : ілюстр., фотогр.
ЦДБ(с)

Я познаю мир : энциклопедия : 100 мировых шедевров / [авт.-сост. П. А. Политов ; худож.: Г. Н. Соколов и др.]. – М. : АСТ : Астрель, 2009. – 382 с.
ЦДБ(с)


***

Бочарова, Ольга. Бессмертие в подарок / О. Бочарова // Эпоха в лицах. – 2010. – 8 апр. – С. 2.

Братко, В. О. Загальна характеристика культури і літератури доби Високого Відродження : матеріали спецкурсу "Сонет в історії світової літератури" / В. О. Братко // Зарубіжна література в школах України. – 2010. – № 1. – С. 51-54. – Бібліогр.: с. 54.

Братко, Валентина. Методичні матеріали для проведення спецкурсу "Сонет в історії світової літератури" / В. Братко // Всесвітня література та культура. – 2010. – № 7. – С. 7-44. – Пристат. бібліогр.

Дем'яненко, О. М. Образ Мадонни, матері, жінки в італійському живопису епохи Відродження : літературно-мистецький салон / О. М. Дем'яненко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2014. – № 5. – С. 2-7. – Бібліогр.: с. 7.

Загорская, С. Рафаэль. Дама с единорогом / С. Загорская // Юный художник. – 2011. – № 6. – С. 14-16.

Картины и художники // Детская энциклопедия. – 2010. – № 2. – С. 1-64.

Кожукало, Н. В. "Коронація" мистецтва Відродження : [культурологічний підхід до вивчення літератури] / Н. В. Кожукало // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2016. – № 10. – С. 6-9.

Козленко, Р. О. Рафаель і золотий перетин / Р. О. Козленко // Зарубіжна література в школах України. – 2010. – № 1. – С. 55-56.

Наш «Эрмитаж» : [Рафаель Санті] // А почему?. – 2012. – № 12. – 2-а с. обкл., с. 1.

Пастушенко, Андрій. Одісея лікаря Пітмена / А. Пастушенко // Історія для допитливих. - 2011. – № 8 (серпень). – С.12-16.

Сардакян, Анна. "Сикстинская мадонна" великого Рафаэля / А. Сардакян // Семейная газета НИКА. – 2011. – № 11. – С. 14.

Скоробогачева, Е. Сикстинская мадонна : к 500-летию создания картины / Е. Скоробогачева // Юный художник. – 2012. – № 12. – С. 11-16, 4-а с. обкл.

Стахова, Наталія. Подорож крізь століття "Мереживо жіночності" : театралізоване дійство для учнів 8-9 класів : [мереживо жіночності] / Н. Стахова // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2017. – № 2. – С. 23-25.

Степанова, Светлана. Она - Мать и Дева : «Сикстинская Мадонна» Рафаэля / С. Степанова // Наука и религия. – 2011. – № 2. – С. 34-36. Форнарина // Эпоха в лицах. – 2010. – 25 нояб. – С. 11.

Чоловська, Ольга. І ми вертаємось... у вічну казку... до матерів : сценарій до Дня Матері : [мереживо жіночності] / О. Чоловська // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2017. – № 2. – С. 35-40.

Эрлихман, Вадим. Земная красавица Рафаэля / В. Эрлихман // Эпоха в лицах. – 2010. – 18 февр. – С. 10-11.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:

Афинская школа. Фреска Рафаэля Санти [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://smallbay.ru/artreness/raffaello08.html. – Назва з екрана.

Мадонны Рафаэля [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://top-antropos.com/religion/hristianstvo/item/134-madonny-rafajelja. – Назва з екрана.

Рафаэль [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%84%D0%B0%D1%8D%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8. – Назва з екрана.

Рафаель Санті [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://www.7promeniv.com.ua/zhyvopys/90-renesans/59-rafael.html. – Назва з екрана.

Рафаель Санті [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%84%D0%B0%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96. – Назва з екрана.

Рафаэль Санти. Картины [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.filoli.ru/artists/038-raphael/polozhenie-vo-grob.php. – Назва з екрана.

Рафаэль Санти. Часть вторая. Мадонны Рафаэля [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://manon-gabrielle.livejournal.com/99497.html. – Назва з екрана.

Рафаэль. Портреты Рафаэля [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://rushist.com/index.php/world-art/2350-portrety-rafaelya. – Назва з екрана.

Описание картины Рафаэля Санти «Сон рыцаря»[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://opisanie-kartin.com/opisanie-kartiny-rafaelya-santi-son-rycarya/. – Назва з екрана.

Розквіт живопису. Рафаель Санті [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://sites.google.com/site/wwwlisovykhcom/rozkvit-zivopisu-rafael-santi. – Назва з екрана.

Рафаэль (Рафаэлло Санти) (1483-1520)[Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.art-spb.ru/article/109. – Назва з екрану.

Рафаэль Санти Афинская школа [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.abc-people.com/data/rafael-santi/pic-8.htm. - Назва з екрану