ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ
ДО 95-РІЧЧЯ ВІД ДНЯНАРОДЖЕННЯ
ПАВЛА АРХИПОВИЧА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО
(1924-2009)

«Навіть коли ти народився не в місті, а десь у глухому селі, відірваному й відрізаному від світу,
якесь місто неодмінно має супроводжувати тебе
в житті, стати мовби дороговказом, твоїм символом
і натхненням. Дніпропетровськ став для мене саме таким містом»
Павло Загребельний

25 серпня 2019 року виповнюється 95 років від дня народження Павла Архиповича Загребельного (1924-2009) – видатного українського письменника, Героя України, лауреата Державних премій, автора унікальних романів, повістей, новел.
Народився майбутній письменник 25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині. Дитинство його припало на суворі роки, але ріс він в одному з наймальовничіших куточків України. «Мені й зараз сняться ті стежки з дитинства... Найдорожчі спогади, хоч скільки потім було подій, припадають на перші шістнадцять років життя. У всіх творах – моє село, навіть прізвища вибираю для своїх героїв наші, солошинські», – напише він згодом.
У 1941 р. Павло отримав атестат про середню освіту й пішов добровольцем на фронт. Став курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва. У серпні 1941 р. був поранений. Після госпіталю закінчив Харківське училище протитанкової артилерії й знову пішов на фронт. Отримав тяжке поранення в серпні 1942 р., після якого потрапив у полон, і до лютого 1945 р. знаходився у фашистських концтаборах. Останні місяці війни партизанив на Рейні. Потім був офіцером зв'язку радянської військової місії в американській та англійській зонах окупації Німеччини.
У 1946-1951 роках навчався на філологічному факультеті Дніпропетровського державного університету. Після закінчення якого, з 1951 по 1954 рр., працював в обласній газеті «Зоря», а згодом – у журналі «Вітчизна» в Києві. Цій роботі Павло Архипович присвятив майже півтора десятиліття, поєднуючи її з письменницькою працею.
Саме на сторінках «Зорі» були надруковані перші оповідання Павла Загребельного. Письменник Сергій Завгородній, одним з перших, відзначив їх поетичність та познайомив молодого журналіста з Олесем Гончарем, який тоді перебував у нашому місті. Йому сподобалися оповідання Загребельного й він підтримав молодого колегу.
На початку 1950-х років у київському видавництві «Молодь» вийшли перші книги П. Загребельного: «Каховські оповідання» (1953) та «Дівчина з Придніпров'я» (1954). Критики зустріли їх схвально.
У другій половині 50-х рр. XX ст. П. Загребельний видав збірки оповідань: «Учитель» (1957), «Новели морського узбережжя» (1958), повісті: «Марево», «Там, де співають жайворонки» (1956), «Долина довгих снів» (1957), «Дума про невмирущого» (1957).
Саме повість «Дума про невмирущого» відкрила П. Загребельного як самобутнього письменника. В ній розповідається про трагічну долю українського юнака – Андрія Коваленка, який загинув у фашистському концтаборі. В шістнадцять років хлопець пішов добровольцем на фронт. Він мріяв стати вченим, а став солдатом, мужньо бився з фашистами, захищаючи рідну землю. Тяжкопоранений він потрапив у полон, з гідністю пройшов через нелюдські випробування, не припинив боротьби, не підкорився...
У 1961-1963 рр. П. Загребельний працював головним редактором «Літературної газети» (пізніше – «Літературної України»). У той же час з'явилися одні з перших романів письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека» (1960).
Протягом 1960-1980-х рр. письменник створив більшу частину своїх романів. Так, почавши з «Дива», письменник написав цикл історичних романів про Київську Русь – «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973) і своєрідний цикл історико-біографічних романів: «Євпраксія» (1975), «Роксолана» (1980), «Я, Богдан (Сповідь у славі)» (1983). Саме ці твори принесли популярність Павлу Загребельному.
У цих творах автор здійснив своєрідні художні дослідження народних доль, кожна з яких і сьогодні не втратила свого значення. «...Я вибирав великі душі, які сяють нам крізь тисячоліття. Це, в першу чергу, Ярослав Мудрий, його внучка Євпраксія, Богдан..., – писав П. Загребельний.
У центрі роману «Диво» – Софія Київська, як символ української державності й духовності. «Мені хотілося не просто показати часи Ярослава Мудрого, не просто зробити спробу реконструкції епохи, не просто відтворити процес будівництва Софійського собору аж до вигадування автора сеї великої споруди, імені якого, як і безлічі інших дорогих для нас імен, історія, на жаль, не донесла до наших часів. Ішлося про більше. Хотілося показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок, полишений нам історією, існує не самодостатньо, а входить у наше життя щоденне, впливає на смаки наші й почування, формує в нас відчуття краси й величі, ми ж платимо своїм далеким предкам тим, що ставимося до їхнього спадку з належною шанобою, оберігаємо й захищаємо його», – писав П. Загребельний.
Маловідомий факт будівництва київським князем Володимиром мосту через Дніпро знайшов відображення у романі «Первоміст». Письменник побачив у цьому символ єднання Руської землі проти ворогів – монголо-татар. Побудований у 1117 році Первоміст постає перед нами разом із життям, побутом, прагненнями наших предків. Змальована історія першого мосту через Дніпро є історією становлення давньо-руської держави.
У романі «Смерть у Києві» письменник зображує діяльність князя Юрія Долгорукого, розповідає про побут простого люду і духівництва, бояр і князів, показує розвиток і зміцнення північних князівств, міжусобні війни...
За романи «Первоміст» і «Смерть у Києві» П. Загребельний у 1974 р. отримав Державну премію ім. Т. Г. Шевченка.
"Євпраксія" - так називається четвертий роман з моєї серії книжок про Київську Русь, – писав П. Загребельний. ... Як відомо, доля людська, надто в трагічних її вимірах, найвиразніше простежується на прикладі жінки. Так і з'явився роман про жінку, про трагедію розлуки з рідною землею, про трагедію втрати любові». У цьому романі письменник розкриває трагічну долю онуки Ярослава Мудрого – княжни Євпраксії – дружини німецького імператора Генріха IV. На фоні історичних подій XI ст. прозаїк змальовує складний внутрішній світ героїні, її психологічний портрет. «...Коли я писав Євпраксію, хотів дізнатися, якою була жінка XI століття. Далі – через 500 років – Роксолана. Третьою частиною триптиха був роман про жінку, нашу сучасницю «Юлія, або Запрошення до самовбивства», – згадував письменник.
Подіям української історії XVI ст. присвячено роман «Роксолана» (1980). В романі розповідається про дивовижну долю дівчини з Прикарпаття – дочку священика з міста Рогатин Івано-Франківської області – Анастасію Лісовську, яка стала відома світові під іменем Роксолани. Настася Лісовська пройшла багато випробовувань долею. Завдяки сильній волі, гострому розуму, полонянка-українка змогла стати дружиною наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного й відігравати значну роль у політичному житті ісламської країни. Письменник зробив спробу проникнути в складний внутрішній світ своєї героїні. У романі про Анастасію-Роксолану є і тріумф, і трагедія цієї дивовижної жінки. Вона майже сорок років потрясала безмежну Османську імперію і всю Європу й це було її тріумфом. І все ж кінцевий підсумок її життя – трагічний крах усіх надій і ілюзій...
У післямові до «Роксолани» автор запитує: «А може, слід, нарешті, поєднати історію цієї жінки з історією її народу, з'єднати те, що було так жорстоко й несправедливо роз'єднано, бо зведена докупи доля окремої особи і цілого народу набуває нового виміру».
У романі «Я, Богдан» (1983) письменник змальовує діяльність Богдана Хмельницького на тлі складної політичної ситуації середини XVII ст. Він показує гетьмана як визначного державотворця та як людину, розкриває таємниці його характеру, зупиняється на подробицях його особистого життя.
Протягом 70-х років Павло Загребельний продовжує працювати над історичними романами, але не полишає і сучасних тем. Були написані три романи з робітничого життя: «З погляду вічності» (1970), «Переходимо до любові» (1971), «Намилена трава» (1974).
Роман «Розгін» (1976) – роман про людей науки й виробництва, про їх життя, мрії, страждання і радощі. Головний герой твору – академік Карналь – видатний вчений-кібернетик і колишній в'язень концтабору. А в'язень концтабору, навіть реабілітований, все одно залишається ворогом народу. Він має значні наукові праці, всесвітню відомість, безліч посад й нагород – і за всім цим роки тяжких випробувань... У 1980 р. за роман «Розгін» письменник був відзначений Державною премією СРСР.
У 1979 р. Павло Архипович створив веселий, бурлескний «сільський» роман «Левине серце.
Панорамність, історичні та філософські роздуми про долю України притаманні роману «Тисячолітній Миколай» (1994). Це роман з незвичайним сюжетом, розповідь-спогад людини, яка прожила понад десять століть – від часів князя Володимира до наших днів – не одне життя, щоразу ніби вмираючи та знову народжуючись, і завжди з ім'ям Миколай. Був він дружинником князя Володимира, їздив з його посланцями до Візантії, і разом із нареченою князя, царівною Анною, привіз на Русь нову віру. З козацьким посольством Богдана Хмельницького інок Миколай Несміяновський, що знався у всіляких науках, приїздив до Москви, де у Чудовому монастирі був справником старих та новопечатних книг. У двадцятому столітті Миколай Сміян ще хлопцем пережив голодомор 1932-1933 рр., молодим лейтенантом пройшов кривавими дорогами Другої світової війни, а у мирний час став вченим-агрономом...
На основі своїх романів Павло Архипович написав кілька п'єс: «Хто за? Хто проти?» («День для прийдешнього»), «І земля скакала мені навстріч» («З погляду вічності»).
Писав критичні та літературознавчі статті, доповіді, промови, давав інтерв'ю. Ці виступи зібрані в книзі статей, есе й портретів «Неложними устами» (1981). До неї ввійшла також повість-дослідження «Кларнети ніжності», присвячена П. Г. Тичині.
За сценаріями П. Загребельного на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка знято художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено – мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982) та ін.
У 1979-1986 рр. Павло Архипович очолював Спілку письменників України.
У 2004 р. Павлу Загребельному за багаторічну творчу працю, значний внесок у збагачення національної духовної скарбниці, самовіддане служіння Україні було присвоєно звання Героя України.
Помер Павло Архипович Загребельний 3 лютого 2009 року на 85-му році життя, після тяжкої хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Понад сорок років Павло Загребельний працював на письменницькій ниві. За цей час вийшло близько двадцяти романів. У кожному з них – свої відкриття, свої пошуки й знахідки. Всі вони високо оцінені критикою й читачами. Сьогодні П. А. Загребельний – один із найпопулярніших українських письменників, книги якого перекладені іншими мовами й друкуються не тільки в Україні, а й за кордоном.

***

У списку представлені книги, літературно-критичні статті, сценарії заходів, розробки уроків, електронні ресурси, що висвітлюють життя та творчість П. А. Загребельного. Список містить вступну статтю, яка знайомить з життєвим та творчим шляхом письменника.
Запропоновану літературу можна знайти у фондах Централізованої системи бібліотек для дітей м. Дніпра.

ТВОРИ ПИСЬМЕННИКА

Не забуваю про людей, які мене читатимуть
Павло Загребельний

Загребельний, Павло Архипович. Диво : роман / П. А. Загребельний ; [передм. М. Слабошпицького ; голов. ред. Л. Слабошпицька]. – К. : Махаон-Україна, 2001. – 576 с. – (100 кращих творів українського письменства).
б/ф 11, 13, 17, 19

Загребельний, Павло Архипович. Диво : роман / П. А. Загребельний ; [передм. М. Слабошпицького ; голов. ред. Л. Слабошпицька]. – К. : Махаон-Україна, 2001. – 576 с. – (100 кращих творів українського письменства).
б/ф 26

Загребельний, Павло Архипович. Дума про невмирущого ; День шостий ; В-Ван! : повісті / П. А. Загребельний ; іл. Е. В .Вдовиченко. - Харків : Фоліо, 2003. – 398 с. – (Література).
б/ф 09

Загребельний, Павло Архипович. Євпраксія : роман / П. А. Загребельний ; [голов. ред. Л. І. Вакуленко]. – Харків : Фоліо, 2003. – 351 с. – (Література).
б/ф 19

Загребельний, Павло. Європа 45 : [роман] / П. Загребельний ; [худож.-іл. І. І. Яхін ; голов. ред. Н. Є. Фоміна]. – Харків : Фоліо, 2003. – 605 с. : іл. – (Література).
б/ф 13, 25

Загребельний, Павло Архипович. Первоміст : роман / П. А. Загребельний ; [іл. Г. В. Якутович]. – Харків : Фоліо, 2003. – 365 с. – (Література).
б/ф 07, 10

Загребельний, Павло. Розгін : роман. Кн. 1 : Айгюль / П. Загребельний ; [худож.-іл. Л. Е. Чайка ; голов. ред. Н. Є. Фоміна]. – Харків : Фоліо, 2003. – 398 с. : іл. – (Література).
б/ф 06, 16

Загребельний, Павло. Розгін : роман. Кн. 2 : Персоносфера / П. Загребельний ; [худож.-іл. Л. Е. Чайка ; голов. ред. Н. Є. Фоміна]. – Харків : Фоліо, 2003. – 399 с. : іл. – (Література).
б/ф 06, 16

Загребельний, Павло Архипович. Роксолана : роман / П. А. Загребельний ; [голов. ред. Н. Є. Фоміна]. – Харків : Фоліо, 2006. – 685 с. – (Історія України в романах).
б/ф 11

Загребельний, Павло Архипович. Роксолана : роман у двох книгах. Кн. 1 : Вознесіння / П. А. Загребельний ; [голов. ред. Л. І. Вакуленко]. – Харків : Фоліо, 2003. – 382 с. – (Література).
ЦДБ(с), б/ф 17

Загребельний, Павло Архипович. Роксолана. Кн. 2 : Страсті / П. А. Загребельний ; [голов. ред. Л. І. Вакуленко]. – Харків : Фоліо, 2003. – 382 с. – (Література).
ЦДБ(с), б/ф 17

Загребельний, Павло Архипович. Смерть у Києві : роман / П. А. Загребельний ; [іл. Є. В. Вдовиченко]. – Харків : Фоліо, 2003. – 605 с. – (Література).
б/ф 15, 16

Загребельний, Павло. Стовпо-творіння ; Кавтаклізма : [роман] / П. Загребельний ; [голов. ред. Н. Є. Фоміна]. – Харків : Фоліо, 2005. – 286 с. – (Література).
ЦДБ(с) б/ф 02

Загребельний, Павло Архипович. Юлія, або Запрошення до самовбивства : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2002. – 351 с.
б/ф 02, 14

ЛІТЕРАТУРА ПРО ПИСЬМЕННИКА

Література України / [авт.-упоряд.: В. Скляренко, Я. Батій ; іл. Г. Беззубова ; ред. Н. Фоміна]. – Харків : Фоліо, 2009. – 319 с. : іл., фот. – (Дитяча енциклопедія).
ЦДБ(с), б/ф 04, 06, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 19, 24, 28, 30

Мазуренко, Ірина Василівна. Літературне Придніпров'я : навч. посіб. з хрестоматійними матеріалами до шк. прогр. Т. 2 / І. В. Мазуренко, С. М. Мартинова ; [ред. Г. М. Гарченко]. – Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2005. – 742 с. – (Пізнавай та шануй свій край).
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 24, 25, 26, 28, 30

50 знаменитых украинских книг / [ред. И. Д. Клугман]. – Харьков : Фолио, 2004. – 509 с. – (100 знаменитых).
ЦДБ(с), б/ф 04

Усі українські письменники : біографічний нарис : літературно-художній огляд : перелік основних творів... / [упоряд.: Ю. І. Хізова, В. В. Щоголева ; ред. С. М. Миценко]. – Харків : Торсінг плюс, 2008. – 384 с. : портр. – (Іду на урок). – Пристат. бібліогр.
ЦДБ(с), б/ф 02, 04, 07, 08, 09, 10, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 24, 25, 26, 28, 30

Усі письменники і народна творчість : [довідник] / [авт.: І. Н. Черсунова, Р. Б. Шутько та інші ; голов. ред. Д. В. Марков]. – К. : Майстер-клас, 2007 ; 2008. – 864 с.
ЦДБ(с), б/ф 02, 04, 08, 09, 10, 14, 19, 24, 26, 28

Шевчук, Валерій Олександрович. На березі часу : Ті, котрі поруч : спогади про сучасників / В. О. Шевчук ; [голов. ред. С. Головко]. – К. : Либідь, 2015. – 576 с. : іл.
ЦДБ(с)

***

Борчук, А. П. Роман П. Загребельного "Роксолана" / А. П. Борчук // Все для вчителя. – 2013. – № 11. – С. 66-67.

Гальонка, Олексій. Лиш мрія, сон... : літературно-мистецька елегія за "Кларнетами ніжності" Павла Загребельного, поезіями Павла Тичини, Володимира Самійленка, Жана Мореаса, Поля Верлена / О. Гальонка // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – № 3. – С. 80-90.

Голобородько, Ярослав. Павло Загребельний: портфоліо трансформацій : роздуми над останніми книжками патріарха / Я. Голобородько // Українська мова та література (Шкільний світ). – 2011. – № 13-16. – С. 73-78.

Зелененко, Дарина. П. Загребельний: "В кінці моєму - мій початок..." / Д. Зелененко // Літературна Україна. – 2010. – 25 лют. – С. 7.

Мартинова, Світлана. Павло Загребельний і "місто вишневих обріїв" / С. Мартинова // Моє Придніпров'я : календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2014 рік. – Дніпропетровськ, 2013. – С. 169-171. – Бібліогр.: с. 170-171.

Панченко, Володимир. Тисячолітній Загребельний : сторінки спогадів і подорожні нотатки з малої батьківщини письменника / В. Панченко // Дивослово. – 2009. – № 7-8. – С. 62-67.

Сизоненко, Олександр. Павло Загребельний у координатах миті та вічності / О. Сизоненко // Літературна Україна. – 2010. – 5 серп. – С. 7.

Сиводід, Олена. Повість П. Загребельного "Дума про невмирущого" : 9-й клас : [конспект уроку] / О. Сиводід // Українська мова та література (Шкільний світ). – 2011. – № 13-16. – С. 12-14.

Слюсар, А. Літературні ребуси : [за творами українських письменників] / А. Слюсар // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 11. – С. 90-93.

Слюсар, А. Ф. Літературні ребуси : [назви творів укр. письменників] / А. Ф. Слюсар // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 10. – С. 127.

Чумак, Т. Проблема збереження духовності в романі Павла Загребельного "Диво" / Т. Чумак // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2007. – № 3. – С. 10-13. – Бібліогр.: с.13.

Шпиталь, Анатолій. Skripta manet : (до 85-ліття Павла Загребельного) / А. Шпиталь // Слово і час. – 2009. – № 8. – С. 101-108.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:

Загребельний Павло – Біографія [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/zagrebelnyj-pavlo-biografiya/. – Назва з екрана.

Загребельний Павло – Повні тексти творів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=61. – Назва з екрана.

Загребельний Павло Архипович : життєвий та творчий шлях [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=61. – Назва з екрана.

Павло Загребельний – Біографія. Творчість [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://ukrclassic.com.ua/katalog/z/zagrebelnij-pavlo/233-pavlo-zagrebelnij-biografiya. – Назва з екрана.

Павло Загребельний – Критика. Ідейно-естетична концепція творчості [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://md-eksperiment.org/post/20170321-pristrasna-poziciya-nevtomnij-poshuk-do-60-richchya-z-dnya-narodzhennya-pavla-zagrebelnogo.– Назва з екрана.

Павло Загребельний – Критика. Особливості творчості [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://md-eksperiment.org/post/20170321-prekrasne-gartovane-v-borotbi. – Назва з екрана.

Творчість Павла Загребельного [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://ukrclassic.com.ua/katalog/z/zagrebelnij-pavlo/2665-tvorchist-pavla-zagrebelnogo. – Назва з екрана.