ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ
ДО 120-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
КАТЕРИНИ ВАСИЛІВНИ БІЛОКУР
(1900-1961)
А квіти я буду малювати і малювати, бо я так
люблю над ними працювати, що й слів
не знайду,аби висказати ті почуття...
К. В. Білокур
7 грудня 2020 року виповнюється 120 років від дня народження видатної української художниці Катерини Василівни Білокур (1900-1961), творчість якої належить до найкращих надбань української культури ХХ століття.
Народилася вона в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Київської області) в селянській родині. До школи дівчинку батьки не віддали, щоб зекономити одяг і взуття. Писати й читати вона навчилася самотужки. Для сільської дівчини на той час цього вважалося достатньо. «На цьому моя освіта початкова, середня й вища закінчилася», — згадувала потім Катерина Василівна.
Малювати майбутня художниця почала з ранніх років, однак батьки не схвалювали це заняття і навіть забороняли ним займатися. Тому малювала вона потай від рідних. Перші малюнки робила вуглиною на шматку домашнього полотна. Зробивши малюнок, дівчина прала полотно і знову на ньому малювала...
Удень Катерина працювала в полі, на городі, а ввечері, попоравшись у господарстві, до ночі малювала. Пензлі виготовляла сама із щетини та котячої шерсті, а фарби робила з буряка, бузини, калини, цибулі й різних трав. Довгий час художниця не ґрунтувала полотна, внаслідок чого її роботи темніли, втрачали свій справжній колір. Надалі вона перейшла на ґрунтоване полотно й олійні фарби.
У 20-х роках дівчина хотіла вступити спочатку до Миргородського технікуму художньої кераміки, а пізніше до Київського театрального технікуму, та не маючи документів про закінчення семирічки, отримала відмову. Але малювати не перестала. Художниця вчилася компонувати, поєднувати кольори у єдину гармонійну цілість. Перед тим як почати роботу над картиною, вона довго виношувала задум, вивчала навколишню природу, найтонші нюанси сонячного освітлення.
Саме природа, натура були її головними вчителями, а квіти — найулюбленішими мотивами. Вона ніколи не робила попередніх ескізів, етюдів з натури, а, опрацювавши задум в уяві, швидко, немов на одному диханні, виконувала його на полотні.
Катерина Білокур малювала здебільшого квіти, іноді пейзажі та портрети. Нерідко в одній картині поєднувала весняні й осінні квіти. Така картина й створювалася з весни до осені. «Квіти, як і люди, — живі, мають душу!» — казала художниця й тому ніколи не зривала їх, а змальовувала, сидячи біля стеблини чи куща, бо вважала, що «зірвана квітка — вже не квітка». Саме тому її квіти зворушують своєю ліричністю й співзвучні з мелодійністю народних пісень.
Перші значні роботи цього періоду — «Берізка» (1934), «Квіти за тином» (1935), «Квіти», «Портрет племінниць» — засвідчили її високе обдаровання. На більшості з полотен Катерини Білокур стоїть авторський напис: «Малювала з натури Катерина Білокур».
 «Квіти», (1920-ті рр.) |
 «Квіти за тином», (1935) |
 «Квіти та берізоньки», (1934) |
Водночас Катерина Білокур брала участь у роботі драматичного гуртка в сільському клубі, сама виступала на сцені, малювала декорації до вистав, вишивала.
Якось навесні 1940 року, почувши по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була» у виконанні Оксани Петрусенко, пише їй листа й додає малюнок калини. Малюнок вразив відому співачку й саме завдяки її сприянню роботами Катерини Білокур зацікавилися працівники Полтавського будинку народної творчості.
В 1940 році 11 картин К. В. Білокур експонуються на персональній виставці в Полтаві, а наступного року - на республіканській виставці в Києві. Виставки мали величезний успіх і художницю нагороджують поїздкою до Москви, де вона відвідала всесвітньовідомі музеї.
У 1941 році Катерина Білокур створює свій черговий шедевр – «Польові квіти» (інша назва – «Світанок»). В ній художниця поєднала близько 40 видів квітів, що ніби купаються в ранковому тумані, тягнуться до перших променів сонця.
 «Польові квіти», (1941) |
 «Квіти на блакитному тлі», (1942) |
 «Польові квіти» |
І вже пізніше, у повоєнні роки, а найбільше у п'ятдесяті, коли до неї прийшло визнання, вона варіювала квіти нерідко у найфантастичніших сполученнях, кольорах, поєднувала з найрізноманітнішими предметами.
Після смерті батька в 1948 році на її плечі лягло господарство та догляд за старою матір'ю, що забирало багато сил і здоров'я.
У 1949 році Катерину Білокур прийняли до Спілки художників України. Художниця бере участь у багатьох виставках, знайомиться й листується з Павлом Тичиною, Миколою Бажаном, Василем Касіяном, Антоном Середою, Матвієм Донцовим, Степаном Таранушенком, Степаном Кириченком. Відомо, що Павло Тичини з дружиною кілька разів приймали у себе в гостях Катерину Василівну, щиро переймалися її долею, а художниця подарувала їм свою картину «Півонії» (1948), яка дуже сподобалася господарям і висіла у них у вітальні. Павло Григорович надсилав художниці фарби, пензлі, підписав їй свою збірку поезій "І рости, і діяти".
 «Півонії», (1948) |
 «Півонії», (1946) |
 «Півонії», (1959) |
У 1951 році майстриня була нагороджена орденом Знак Пошани та отримала звання Заслуженого діяча мистецтв України.
Три картини К. Білокур – «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). Тут їх побачив всесвітньо відомий майстер Пабло Пікассо. Кажуть, що він довго стояв біля них, мов загіпнотизований, а потім назвав її геніальною й порівняв із Серафін Луїз, і додав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б увесь світ заговорити про неї».
 «Колхозне поле» (1948-1949) |
 «Берізка», (1934) |
 «Цар-колос» (1949) |
Через два роки Катерині Білокур було присвоєно звання Народного художника України. Її ім'я стало знане в республіці й поза її межами, про неї пишуть статті, в Богданівку, раніше Богом забуте село, як казала сама Білокур, почали навідуватися гості з Києва, її згадують поряд із славетними примітивістами Анрі Руссо, Іваном і Йосипом Генераличами, Марією Приймаченко, Ніко Піросманішвілі, Ганною Собачко-Шостак.
В останні роки життя Катерина Білокур створила чудові картини «Півонії» (1959), «Квіти і овочі» (1959-1960), «Натюрморт з колосками та глечиком» (1958-1959), «Букет квітів» (1960).
 «Квіти і овочі», (1959) |
 «Натюрморт», (1958) |
 «Букет квітів», (1960) |
Померла художниця 10 червня 1961 року, через тиждень після смерті матері. Похована в рідній Богданівці. А до цього були довгі роки сповненого буденної тяжкої праці сільського життя, голод, розруха, колективізація, війна, знову голод 1946 року... Все це пережила Катерина Білокур, як і мільйони українських селянок, але зуміла завдяки своєму величезному, даному Богом талантові й дивовижній наполегливості сягнути вершин успіху і прославити українське мистецтво на цілий світ
У Яготинському історико-краєзнавчому музеї розгорнуто дві експозиції з її живописною та графічною спадщиною, а в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві є великий «білокурівський» зал, в якому зібрано найкращі її творіння.
У хаті Білокурів у Богданівці в 1977 році створено Меморіальний музей-садибу Катерини Білокур. Пам'ятник майстрині, що стоїть на подвір'ї музею, створив її племінник Іван Білокур у 1986 році.
Композитор Леся Дичко у 1983 році створила балет «Катерина Білокур», а у 1986 написала «Фрески за картинами Катерини Білокур» у 2-х зошитах для скрипки та органа.
Про життя і творчість народної художниці знято художні та документальні кінофільми: «Катерина Білокур» (1972). «Чарівний світ Катерини Білокур» (1986), двосерійний фільм «Буйна» (1990), «Катерина Білокур. Послання» (2001).
У червні 1989 року засновано премію імені Катерини Білокур.
У 1995 році видано збірку листів художниці в обробці Миколи Кагарлицького, які засвідчують її великий письменницький талант.
***
До інформаційного бібліографічного списку літератури ввійшли книги, статті з періодичних видань, інтернет-ресурси про К. В. Білокур. Література розміщена в алфавітному порядку. Під описом кожної книги вказано структурний підрозділ Централізованої системи бібліотек для дітей м. Дніпра, в якому вона зберігається.
ЛІТЕРАТУРА ПРО ХУДОЖНИЦЮ:
Бажан, Микола Платонович. Маловідомі мистецькі сторінки / М. П. Бажан ; упоряд. М. Г. Лабінський. - К. : Криниця, 2014. - 816 с. – іл.
б/ф 04
Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біогр. нариси. - К. : Вища школа, 2011. - 392 с.
б/ф 15, 25
Лаврик, Оксана Василівна. 1000 цікавих фактів про Україну / О. В. Лаврик ; [ред. І. М. Тумко ; худож. ред. О. С. Кандиба]. - Харків : Віват, 2015. - 256 с. : іл. - (Корисна книга). - Бібліогр.: с. 248.
ЦДБ(с), б/ф 02
Мельник, Володимир Михайлович. Український декоративний розпис на уроках образотворчого мистецтва : Посіб. для вчителів, учнів, студентів / Мельник, Володимир Михайлович ; Худож. В.Мельник. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. - 64 с. : іл. - Бібліогр.: с. 3.
ЦДБ(С), б/ф 14
Мельничук, Георгій. 1000 незабутніх імен України / Мельничук, Георгій ; Худож. Ю.А.Демидьонок. - К. : Школа, 2005. - 288 с. : іл. - (1000).
ЦДБ(с), б/ф 02. 03, 04, 06, 07, 08, 10
Роздобудько, Ірен. Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур, Чарлі Чапліна / І. Роздобудько ; [худож.: А. Котова та інші]. - К. : Грані-Т, 2010. - 160 с. : іл. - (Життя видатних дітей).
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 24, 25, 26, 28, 30
Роздобудько, Ирэн. Ирэн Роздобудько о Блезе Паскале, Вольфи Моцарте, Гансе Андерсене, Катрусе Билокур, Чарли Чаплине / И. Роздобудько ; [худож.: А. Баранова и др. ; пер. с укр. М. Яковенко ; лит. ред. И. Долженкова]. - К. : Грани-Т, 2007. - 144 с. : іл. - (Жизнь замечательных детей). -
б/ф 04, 11, 13, 15, 16, 25, 26, 28, 30
100 знаменитых женщин Украины / [худож.-оформ. Л. Д. Киркач-Осипова]. - Харьков : Фолио, 2006. - 509 с. - (100 знаменитых).
ЦДБ(с), б/ф 08
100 великих українців. - К. : Арій, 2008. - 496 с. : фотоіл.
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 24, 26, 28, 30
Сто найвідоміших українців / [авт. ст.: Х. Бедрик-Білан та інші ; під. заг. ред. Ю. Павленка] . - Вид. 3-тє, випр. та допов. - К. : Автограф : Орфей, 2005. - 640 с. : іл. - (100 найвідоміших).
б/ф 08, 28
Топська, Неллі. Зачарована квітами / Н. Топська. - К. : Книжкова база "Альфа", 2017. - 64 с. : фотоіл.
ЦДБ(с), б/ф 02, 13, 16, 19, 24, 25
Українки в iсторiї / В. К. Борисенко [та ін.] ; за ред. В. К. Борисенко. - К. : Либідь, 2004. - 328 с. : іл.
ЦДБ(с)
***
Байкєніч, Ганна. [Добірка матеріалів про історичні події січня, Українську Революцію, Акт злуки УНР і ЗУНР, про Другу Світову війну, видатних державних і культурних діячів України та ін.] : тематична вкладка / Г. Байкєніч, О. Охрімчук // Позакласний час. - 2017. - № 12. - Школа патріота. - С. 1-48.
Білка, Посейдон. Її райський сад : казка про квітку / П. Білка // Однокласник. - 2015. -
№ 9. - С. 28-31.
Краса поруч з нами : цінуй себе і світ навколо себе : [добірка матеріалів] // Розкажіть онуку. - 2017. - № 4 (квітень). - С. 33-44.
Мистецтво вічне! : бібліотекар - вихователю : [добірка сценаріїв] // Шкільна бібліотека. - 2014. - № 11. - С. 69-84.
Огороднійчук, З. С. Чарівниця пензля - Катерина Білокур : [сценарій бібліотечного заходу] / З. С. Огороднійчук // Шкільна бібліотека. - 2012. - № 21-22. - С. 104-108.
Опарієнко, І. А. Майстриня народного живопису : виставка-вернісаж / І. А. Опарієнко // Шкільна бібліотека. - 2010. - № 10. - С. 85-87.
Серебрій, Василь. Пензлем чарівним і словом високим світ подивувала... / В. Серебрій // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шкільний світ). - 2010. - № 8. - С. 3-4.
Тютюнник, Євдокія. "Малюватимеш - заміж не візьмуть!" / Є. Тютюнник // Урядовий кур'єр. - 2010. - 7 груд. - С. 11.
Українцям є чим пишатися : Україна - серце Європи ; Перший трамвай ; Перша домівка для бджіл ; Перша гасова лампа ; Її роботами захоплювався Пабло Пікассо / підгот. Олена Подобєд // Історія України (Шкільний світ). - 2014. - № 20. - С. 15.
Фаль, Леся Михайлівна. Кросворд "Покритонасінні" за картинами Катерини Білокур / Л. М. Фаль // Колосок. - 2017. - № 4. - С. 28-29.
Фурсова, Людмила. "Я буду художником!" : вечір пам'яті Катерини Білокур / Л. Фурсова // Дивослово. - 2010. - № 12. - С. 27-30.
"Хочу бути художником!" : [115 років від дня народження Катерини Білокур] / за матеріалами офіційного сайту НКММК "Мистецький Арсенал" // Історія України (Шкільний світ). - 2015. - № 15. - С. 4.
Цишевська, Лариса. "О квітоньки, моя рідня..." : заняття в мистецькій вітальні за творчістю Катерини Білокур / Л. Цишевська, С. Водерко, Л. Коновалюк // Дивослово. - 2014. - № 7-8. - С. 39-43.
Чарівниця з Богданівки : [сценарій про Катерину Білокур] / з досвіду роботи Л. Г. Щавінської, Т. О. Потьомкіної, В. Кравчук // Розкажіть онуку. - 2015. - № 10 (жовтень). - С. 29-32.
Щавінська, Л. Г. Чарівниця з Богданівки : [сценарій та інші матеріали про Катерину Білокур] / Л. Г. Щавінська // Розкажіть онуку. - 2015. - № 10 (жовтень). - С. 29-32.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:
Катерина Білокур творила поезію в своїх роботах [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/kateryna-bilokur-tvoryla-poeziyu-v-svoyih-robotah. – Назва з екрана.
Катерина Білокур – українська художниця-самоучка, яку звеличував Пікассо [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uatv.ua/kateryna-bilokur-ukrayinska-hudozhnytsya-samouchka-yaku-zvelychuvav-pikasso-video/. – Назва з екрана.
Клименко, В. Десять маловідомих фактів із життя Катерини Білокур [Електронний ресурс] / В. Клименко // Українська правда. – 2015. – 7 грудня. – Режим доступу:
https://life.pravda.com.ua/culture/2015/12/7/204399/. – Назва з екрана.
5 картин Катерини Білокур, якими захоплюється світ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://lviv1256.com/history/people/5-kartyn-kateryny-bilokur-yakymy-zahoplyujetsya-svit/. – Назва з екрана.
Твори народної художниці України Катерини Білокур [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.mundm.kiev.ua/COLLECTN/BILOKUR.HTM. – Назва з екрана.
Українську художницю, якою захоплювалися в Європі, рідні осуджували за талант[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://kolo.news/category/suspilstvo/2898. – Назва з екрана.
