ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ
ДО 175-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
МИКОЛИ ВІТАЛІЙОВИЧА ЛИСЕНКА
(1842-1912)

                       Якщо Чайковського ми називаємо чарівником російської музики, то Лисенка, цього прекрасного композитора, який полонить красою своєї музики, ми можемо сміливо назвати сонцем української музики
К. Станіславський

22 березня 2017 р. виповнюється 175 років від дня народження видатного українського композитора, піаніста, диригента, основоположника нової української національної музики Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912), який писав твори майже у всіх жанрах музичного мистецтва: опери, музично-драматичні твори, кантати і хори, обробки народних пісень, камерно-інструментальні п'єси, романси, фортепіанні твори.
Народився майбутній композитор 22 березня 1842 р. в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії (зараз Глобинський район Полтавської області) в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка.
Вже з раннього дитинства він тягнувся до музики, любив слухати народні пісні. Першою вчителькою його була мати, Ольга Єреміївна Лисенко. Вже в п′ять років вона побачила хист хлопчика до музики і стала займатися з ним. Спершу Миколку виховували на аристокричний лад: чиста французька мова, вишукані манери, танці, уміння невимушено триматися у вітальні… Противагою до цього стала любов до простого українського побуту двоюрідних діда та бабусі хлопчика – Миколи та Марії Булюбашів, які не мали своїх власних дітей та плекали онука від щирого серця.
Згодом хлопчика віддали навчатися до пансіону П. Гедуена в Києві. Після закінчення пансіону Микола навчався у 2-й Харківській гімназії, де він вивчав також і музику. Фортепіанну гру він опановував під керівництвом відомих педагогів А. Паночіні та І. Вільчека. Літні канікули Микола завжди проводив у рідному селі. На той час туди приїжджав з Полтавської гімназії і Михайло Старицький, троюрідний брат М. Лисенка.
У 1859 р. Микола Віталійович вступає на природничий факультет Харківського університету. Провчившись у ньому всього один рік, він разом з батьками переїздить до Києва і продовжує навчання в Київському університеті, який успішно закінчує у 1865 р. Навчання в університеті М. Лисенко вдало поєднував з заняттями музикою, яка все більше і більше захоплювала його.
Вже у студентські роки Микола Віталійович збирає довкола себе любителів музики і організовує студентський хор, репертуар якого складається переважно з українських народних пісень, записаних і опрацьованих ним же. В цей же час Лисенко не припиняє заняття з фортепіано, робить перші спроби в композиції.
Закінчивши природничий факультет університету і захистивши магістерську дисертацію, Лисенко вирішує пов'язати свою долю з музичним мистецтвом.
З 1867 по 1869 рр. Микола Віталійович навчається у Лейпцігській консерваторії, яка вважалась однією з найкращих у Європі. Він завершує повний курс фортепіанної гри і проходить історію музики й усі теоретичні предмети. Екзаменаційна комісія визнала гру випускника Миколи Лисенка гідною відзнаки і дала йому право на гастрольні подорожі по Європі.
Повернувшись до Києва, М. Лисенко поринає у творчість. Починаючи з 1869 р. Микола Віталійович невтомно виступаєв концертних программах, займається викладацькою та громадською діяльністю.
У цей же час він багато пише, притому звертається не лише до дрібних інструментальних жанрів, але й до музично-драматичних творів. Подорожуючи, композитор ніколи не втрачає нагоди записати завершені зразки пісень до спеціального нотного зошита, з яким ніколи не розлучається. Музика поступово заповнює все його життя.
В цей період було написано значну частину хорових творів композитора, а також велику кількість обробок народних пісень для хору. Тоді створено кантати «Б'ють пороги» (1878) і «Радуйся, ниво неполитая», хорову поему «Іван Гус», хори «Сон», «Ой діброво, темний гаю» (усі перелічені твори написано на вірші Т. Шевченка).
В 1872 р. гурток українських діячів на чолі з М.Лисенком та М.Старицьким отримує дозвіл на публічні вистави українських п′єс. Тоді ж ним були написані оперети «Чорноморці» та «Різдвяна ніч» (пізніше перероблена на оперу). Це був початок українського національного музичного театру.
Микола Лисенко був не тільки визначним композитором, а й етнографом, збирачем і дослідником народних пісенних скарбів. Він–перший український композитор, який писав твори у різних жанрах музичного мистецтва на основі українського фольклору. «Фольклор – це саме життя», – писав М. Лисенко. Композитор здійснив величезну роботу по збиранню та публікації музичного фольклору.
У 1873 р. було видано першу музикознавчу працю М. Лисенка про український музичний фольклор «Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм».
З 1874 по 1876 рр. Лисенко перебував у Петербурзі. Микола Віталійович намагався максимально використати свій час у столиці. Він відвідував лекції з інструментовки у М. Римського-Корсакова. Крім інструментування власних творів (опери «Різдвяна ніч»), він писав вокальну та фортепіанну музику, опрацьовував народні пісні для хору. Організований ним хор у Соляному містечку Петербурга брав участь у концертах слов'янської музики. Разом з Лисенком виступали відомі артисти, а також композитор М. Мусоргський, кобзар Остап Вересай. Преса досить часто позитивно відгукувалась на ці концерти.
В 70-ті рр. Лисенко створив значну кількість романсів, фортепіанних творів, ряд хорів (вийшов у світ третій випуск українських народних пісень для голосу з фортепіано). В основі його вокальних композицій поезії Т. Шевченка. На тексти «Кобзаря» Микола Віталійович написав понад 80 вокальних творів різних жанрів. Оригінальні хорові твори: «Наш отаман Гамалія», «Пливе човен», «Садок вишневий коло хати», «Реве та стогне», «По діброві вітер віє», «Доля»; розгорнені вокально-інструментальні поеми: «Гетьмани, гетьмани», «Мені однаково»; народні думи, балади: «У неділю вранці рано», «У тієї Катерини».
У 80-ті рр. Лисенко активно працює в оперному жанрі. Він створює лірико-побутову фантастичну оперу «Утоплена» (1883), завершує третю редакцію лірико-комічної опери «Різдвяна ніч» (1873), пише дитячу оперу «Коза-Дереза» (1888), лірико-побутову «Наталку Полтавку» (1889), і героїко-історичну народну музичну драму «Тарас Бульба» (1890). Останній твір є вершинним у творчості Лисенка і найвищим досягненням української оперної музики. Це десятиліття (1880-1890) було найбільш плідним у творчості композитора.
У 90-ті рр. продовжують виходити в світ Лисенкові обробки народних пісень для хору, а також окремі фольклорні цикли –«Веснянки», «Купальська справа», «Колядки та щедрівки», «Весілля».Композитор пише хор «Вічний революціонер», солоспів «В грудях вогонь», згодом оперу-сатиру «Енеїда», музику до драми «Остання ніч» М. Старицького. Митець створює також ряд ліричних мініатюр на слова Дніпрової Чайки, Олександра Олеся, М. Вороного –«Єрихонська рожа», «Айстри», «Нічого, нічого», кілька хорів, фортепіанних п'єс та оперу-хвилинку «Ноктюрн».
Новою сторінкою в його вокальній музиці стали романси на вірші Г. Гейне, І. Франка, Лесі Українки, Дніпрової Чайки, Олександра Олеся та інших. Такі романси, як «Коли настав чудовий май», «У мене був коханий, рідний край», «Місяцю-князю», «Безмежнеє поле» стали класичними зразками української музики. З великих форм композитор пише кантату «На вічну пам'ять Котляревському», опери «Пан Коцький», «Зима й Весна», «Сапфо» (про долю давньогрецької поетеси). Тоді ж було створено ряд мініатюр для фортепіано.
Творчу й педагогічну роботу М. В. Лисенко поєднує з музично-громадською діяльністю. Він виступає у пресі з питань музики, спілкується зі своїми слухачами на авторських концертах. У 1904 р. М.Лисенко відкриває першу в Україні національну музично-драматичну школу. У 1905 р., разом з О.Кошицем, організовує музично-хорове товариство «Київський Боян», головою якого він був до кінця життя. Також Микола Лисенко був засновником і головою ради правління «Українського клубу» (1908-1911 рр.), який проводив значну громадсько-просвітницьку діяльність.
Постійна напружена праця підірвала здоров′я композитора і 6 листопада 1912 р. через несподіваний серцевий напад Микола Віталійович Лисенко помер. Поховали його на Байковому кладовищі у Києві.
Смерть композитора стала непоправною втратою для української музичної культури. Ім’я М. В. Лисенка присвоєне Національній філармонії України, Львівському вищому музичному інституту, Харківському театру опери та балету, Київській музичній школі-інтернату, струнному квартету… В багатьох містах є вулиці, названі ім’ям композитора.

***

Матеріали інформаційного бібліографічного списку літератури можна використати організаторам дитячого читання для підготовки уроків музики, художньої культури, позакласних заходів, присвячених життю та творчості композитора.
Запропоновану літературу можна знайти у фондах Централізованої системи бібліотек для дітей (ЦСБД) м. Дніпра.

ЛІТЕРАТУРА ПРО ПИСЬМЕННИКА:

Волошина, Ольга Володимирівна. Музичне мистецтво : 5 кл. : підручник для загальноосвітніх навч. закл. / О. В. Волошина ; [худож. В. М. Кущ]. – К. : Ірпінь : Перун, 2006. – 144 с. : ілюстр.
ЦДБ(с), б/ф 11, 25, 26

Дзюба, Іван Михайлович. У літературі й навколо / І. М. Дзюба ; [голов. ред. С. Головко]. – К. : Либідь, 2015. – 424 с.
ЦДБ(с)

Історія української культури. У 5 т. Т. 4. Кн. 2 : Українська культура другої половини 20 століття / НАН України ; голов. ред. тому Г. А. Скрипник. – К. : Наукова думка, 2005. – 1293 с. – Бібліогр.: с.1242-1264. – В суперобкл.
ЦДБ(с), б/ф 02, 04, 16

Капустін, Володимир Семенович. Одна на цілий світ : зб. худож. нарисів про творців укр. пісень, які стали нар. / В. С. Капустін ; вступне сл. М. Ф. Галюк. – К. : Криниця, 2003. – 159 с. : ноти. – (Моя книгозбірня). – Бібліогр.: с. 158.
Б/ф 04

Клімов, Андрій Анатолійович. Великі українці / А. А. Клімов. – Харків : Веста ; Ранок, 2008. – 128 с. – (Дитяча енциклопедія).
Б/ф 02, 04

Клімов, Андрій Анатолійович. Україна. Видатні постаті / А. А. Клімов. – Харків : Веста ; Ранок, 2008. – 128 с. : ілюстр. – (Дитяча енциклопедія).
ЦДБ(с), б/ф 14, 24, 28

Ладвинская, Алла Анатольевна. 70 знаменитых композиторов : судьба и творчество / А. А. Ладвинская ; [ред. Е. Н. Кипкаева ; худож. А. Стручкова]. – Донецк : БАО, 2006. – 416 с. – (Жизнь выдающихся людей).
ЦДБ(с), б/ф 30

Лисенко, Микола. Листи / М. Лисенко ; упоряд. текстів, ілюстр. матеріалу, передм., прим. і комент. Р. М. Скорульська. – К. : Музична Україна, 2004. – 680 с. : ілюстр.
Б/ф 02

Мельничук, Георгій. 1000 незабутніх імен України / Г. Мельничук ; худож. Ю. А. Демидьонок. - К. : Школа, 2005. - 288 с. : ілюстр. - (1000).
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 10

Музика : для дітей середнього шкільного віку / [авт.-упоряд.: М. О. Володарська, Є. С. Каневський ; іл. Г. В. Беззубова ; голов. ред. Н. Є. Фоміна]. – Харків : Фоліо, 2005. – 319 с. : ілюстр., фотогр. – (Дитяча енциклопедія). – Бібліогр.: с. 315.
ЦДБ(с), б/ф 08, 14, 19, 25

Скляренко, Валентина Марківна. 1000 фактів про Україну / В. М. Скляренко ; [пер. Ю. В. Максименко]. – Харків : Бібколектор, 2013. – 315 с. – ілюстр.
Б/ф 25

Спiвоче поле України / упоряд. Б. А. Артищук. – К. : Молодь, 2004. – 399 с. : ілюстр., ноти.
ЦДБ(с)

100 великих українців. – К. : Арій, 2008. – 496 с. : фотоілюстр.
ЦДБ(с), б/ф 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 24, 26, 28, 30

Сто найвідоміших українців / [авт. ст.: Х. Бедрик-Білан та інші ; під. заг. ред. Ю. Павленка]. – Вид. 3-тє, випр. та допов. – К. : Автограф : Орфей, 2005. – 640 с. : іл. – (100 найвідоміших).
Б/ф 08, 28

***

Бех, Іван. Виховання особистості: сходження до духовності / І. Бех, О. Сухомлинська, О. Огірко // Позакласний час. – 2009. – №19-20. – С. 51-66.

Вишнякова, Г. Перлини українського романсу : матеріали до сценарію літературно-музичної композиції / Г. Вишнякова // Шкільна бібліотека плюс. – 2008. – № 9. – С. 7-10. – Бібліогр.: с.10.

Відкрив власну музично-драматичну школу : Микола Лисенко (1842-1912)// Шкільний світ. – 2012. – № 27. – Музика. – 2012. – № 7. – С. 18-19.

Гетьман української музики : 175 років від дня народження Миколи Лисенка // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 2. – С. 58-59.

Квасневський, Валерій. Омріяний піснею / В. Квасневський // Світ дитини. – 2007. – №4. – С. 8-9.

Ковтунець, С. О. Культура України у другій половині 19 ст. : інтегрований урок : історія України : курс "Мистецтво" : 9 кл. / С. О. Ковтунець // Історія та правознавство. – 2012. – № 34-36. – С. 59-63.

Лисенко Микола Віталійович : композитор, піаніст, хоровий диригент, громадський діяч // Шкільна бібліотека. – 2007. – № 2. – С. 37-39.

Микола Лисенко : гордість України // Розкажіть онуку. – 2014. – № 12 (грудень). – С. 14.

Микола Лисенко : мемуарний портрет // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 3. – С. 18.

Могільовцева, Людмила. Вплив історичної прози М. Гоголя на розвиток української музики, живопису / Л. Могільовцева // Зарубіжна література (Шкільний світ). – 2010. –№ 41-42. – С. 34-35.

Нотатник учителя : [добірка матеріалів] // Розкажіть онуку. – 2014. – № 12 (грудень). –С. 13-24.

Сисоєва, Надія. Геній української музики : інформаційний бібліографічний список до 170-річчя від дня народження Миколи Лисенка / Н. Сисоєва // Шкільний світ. – 2012. –№ 11. – Музика. – 2012. – № 3. – С. 16-20. – Бібліогр.: с. 19-20.

Сіденко, Світлана. Урок літератури і музики : цікавинки про письменників та композиторів / С. Сіденко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – № 3. – С. 19-22. – Бібліогр.: с. 22.

Скорульська, Р. М. Подвижник людського духу : до 170-річчя від дня народження та 100-річчя з дня смерті М. В. Лисенка (1842-1912) / Р. М. Скорульська // Календар знаменних і пам'ятних дат. – К., 2011. – № 1, 2012. – С. 122-134. – Бібліогр.: с. 130-134.

Строчкова, Л. Л. Корифей української класики : [із збірки "Книга творить людину"] / Л. Л. Строчкова ; Національна бібліотека України для дітей // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 5. – С. 37-40.

Терешко, Інна. Педагогічний феномен родини Старицьких-Лисенків / І. Терешко // Палітра педагога. – 2013. – № 6. – С. 3-5.

Харківська, Н. І. Готуємось до ЗНО-2012 : персоналії : [спецвипуск] / Н. І. Харківська, О. О. Івакін // Історія та правознавство. – 2012. – № 7. – С. 3-39.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:

Життя і творчість українського композитора М. В. Лисенка[Електронний документ]. – Режим доступу:
http://www.bestreferat.ru/referat-204636.html. – Назва з екрану.

Лисенко Микола Віталійович[Електронний документ]. – Режим доступу:
http://ukrfoto.net/people_22.html. – Назва з екрану.

Микола Віталійович Лисенко [Електронний документ]. – Режим доступу:
http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-443220C0A49CD/list-17C43A31327. – Назва з екрану.

Микола Лисенко. Біографія. Пісні [Електронний документ]. – Режим доступу:
http://www.pisni.org.ua/persons/6.html. – Назва з екрану.

Микола Лисенко – геній української музики [Електронний документ]. – Режим доступу:
http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=576. – Назва з екрану.


Ukrainian Chinese (Traditional) English French German Italian Russian Spanish

Залиште своє питання або відгук