ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДЛЯ КЕРІВНИКІВ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ
ДО 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ІВАНА КОСТЯНТИНОВИЧА АЙВАЗОВСЬКОГО
(1817-1900)

Мариніст Айвазовський по народженню і по натурі своїй був художник абсолютно
винятковий, який жваво відчуває і самостійно передає, можливо,
як ніхто в Європі, воду з її надзвичайними красотами

В. Стасов

29 липня 2017 року виповнюється 200 років від дня народження видатного художника-мариніста Івана Костянтиновича Айвазовського (1817-1900).
Народився майбутній художник у Феодосії, в родині збіднілого вірменського купця. Він був п'ятою дитиною в сім'ї. В дитинстві хлопчик багато часу проводив на узбережжі, милуючись морем, жадібно схоплюючи і утримуючи в пам'яті різноманітні враження. Від природи музично обдарований, самостійно навчився грати на скрипці та виконувати народні наспіви. Деякі з них Айвазовський згодом показав композитору М. Глінці, який використав їх у своїх творах, наприклад, в опері «Руслан і Людмила».
Але більш за все Івана вабило малювання. Він малював вугіллям на білих стінах кримських будиночків цілі сцени. Якось ці малюнки помітив градоначальник Феодосії Олександр Іванович Казначєєв. Він був вражений талантом хлопця, подарував йому акварельні фарби, кисті та гарний папір і запросив навчатися малюванню разом зі своїми дітьми, викладачем у яких був феодосійський архітектор Я. Кох. Згодом, ставши губернатором, Олександр Іванович забрав підлітка з собою до Сімферополя, поселив у своєму будинку та віддав навчатися до Сімферопольської гімназії.
На той час Айвазовському було 13 років. Навчався він дуже охоче, а найбільше часу приділяв малюванню. Хлопець багато малював з натури, багато копіював. Його майстерність швидко вдосконалювалася і незабаром він вступив до Петербурзької академії мистецтв. Там він навчався у пейзажному класі професора М. Воробйова, який відразу помітив схильність Івана до зображення морської стихії та всіляко підтримував і розвивав її. Учився Айвазовський легко і захоплено. Його майстерність удосконалювалась надзвичайно швидко.
У 1833 р. за запрошенням Миколи І до Петербурга приїхав відомий французький художник-мариніст Ф. Таннер і академічний учень І. Айвазовський був призначений йому в помічники. Відтоді Іван не мав вільного часу, працюючи майже цілодобово. Але навіть при такому темпі життя він знаходив час писати і власні картини.
У 1835 році за етюд «Повітря над морем» йому було присуджено срібну медаль.
У 1836 році попри заборону Ф. Теннера, І. Айвазовський виставив кілька своїх робіт. Це спричинило неймовірний скандал: французький живописець поскаржився імператору і полотна були зняті з виставки, а Іван потрапив в царську немилість. Лише весною 1837 року, після численних клопотань, йому було дозволено повернутися до Академії для продовження навчання.
У тому ж 1837 році на академічній виставці Айвазовський показав шість картин, що одержали високу оцінку громадськості й Ради Академії мистецтв. Іван Костянтинович отримав золоту медаль першого ступеня і був направлений на два роки в Крим для самостійної роботи. Це фактично означало завершення навчання.
Весною 1838 року художник відправився до Феодосії, де поринув у роботу: він захоплено відтворював улюблені морські краєвиди. Його першими роботами після навчання в Академії були: «Ялта» (1838), «Стара Феодосія» (1839), «Місячна ніч у Гурзуфі» (1839), «Морський берег» (1840).
Наприкінці 1839 року Іван Костянтинович взяв участь у військово-морському поході до берегів Кавказу. Це допомогло йому в написанні картин «Висадка в Субаши» (1839), «Чорноморський флот у Феодосії» (1839).
Повернувшись до Петербурга І. Айвазовський офіційно отримав звання художника і у 1840 році вирушив до Італії від Академії мистецтв як сформований художник-мариніст. Спочатку художника спіткали матеріальні труднощі, але його роботи «Буря», «Морський берег» досить швидко принесли митцю не тільки гроші, а й визнання.
В Італії Айвазовський багато подорожував, вивчав роботи старих майстрів, відвідував музеї та багато працював. В результаті за кілька місяців художник створив 13 картин, наступного року – 7, а через рік – 12.
Саме краєвиди та мистецтво Італії наклали відбиток на всю подальшу творчість живописця і протягом всього життя він неодноразово повертався до пейзажів та образів цієї країни.
Успішна творчість принесла художнику достаток і змогу подорожувати світом. У 1842 році І. Айвазовський побував у Швейцарії, Німеччині, Голландії, Великобританії та Франції.
Повернувшись на батьківщину у 1844 році, живописець отримав звання академіка та був зарахований до Головного морського штабу з правом носіння форми Морського міністерства.
У 1845 році І. Айвазовський у складі експедиції Російського географічного товариства вирушив до берегів Малої Азії та островів Грецького архіпелагу. Під час подорожі він зробив велику кількість малюнків, ескізів, нарисів, які стали робочим матеріалом для написання нових картин, оскільки працював художник переважно у майстерні. Айвазовський вважав, що рухи живих стихій невловимі для пензля, писати блискавку, порив вітру, сплеск хвилі - немислимо з натури, художник повинен запам'ятовувати їх.
У 1848 році Айвазовський назавжди повертається в Феодосію, незважаючи на успіх, визнання і прагнення імператорської родини зробити його придворним живописцем. У рідному місті, на березі моря, художник будує будинок і велику художню майстерню. У тому ж 1848 році Айвазовський одружується з Юлією Грефс, донькою петербурзького лікаря. Згодом у подружжя народиться четверо дітей, але подружнє життя не склалося...
У 1850 році художник написав одну з найвідоміших своїх картин – «Дев'ятий вал».
У 1854 році, під час Кримської війни, Айвазовський їде до Севастополя. Героїчній обороні цього міста присвячені картини «Взяття Севастополя» (1855),«Облога Севастополя» (1859).
Справжній розквіт таланту митця припадає на 1860-1870 рр. В цей час написане одне з найкращих його полотен – «Море»(1864).
Наприкінці 1860-х рр. живописець здійснює тривалу подорож на Кавказ. Там він постійно замальовує краєвиди, що оточували його. Найвідомішою роботою цього періоду стала картина «Аул Гуніб у Дагестані» (1869).
Наступного року художник вирушає до Єгипту для участі у відкритті Суецького каналу. Результатом подорожі стала низка картин з зображенням життя та побуту Єгипту.
У 1870 р. на честь п'ятдесятиріччя відкриття Антарктиди Іван Айвазовський пише картину «Крижані гори».
У 1881 р. живописець написав одну з найвизначніших своїх картин – «Чорне море». Іван Крамськой писав про неї: «Це одна з найграндіозніших картин, яку я тільки знаю».
У 1882 році художник одружується вдруге з А. Бурназян-Саркісовою і проживе з нею багато щасливих років.
В останній період творчості І. Айвазовський звертається до образу О. Пушкіна. Найвизначнішими роботами цього циклу є «Прощання О. Пушкіна з Чорним морем»(1887) та «О. Пушкін біля Гурзуфських скель» (1899).
Наприкінці життя живописець створив монументальні картини: «Обвал скелі» (1883), «Хвиля» (1889), «Буря на Азовському морі» (1895) та ін.
Іван Костянтинович працював до кінця свого життя. За два роки до смерті він написав монументальне полотно «Серед хвиль» (1898). Воно стало вершиною мистецької спадщини живописця. Художник зобразив стихію – грозове небо й бурхливе море, вкрите хвилями, що немов киплять у зіткненні одна з одною. Після написання цієї картини Айвазовський ще два роки працював, влаштовував виставки в Москві, Лондоні й Петербурзі, але її він не вивозив з Феодосії і разом з іншими творами заповів рідному місту.
І. К. Айвазовський писав не тільки море. Багато робіт художника оспівують мальовничу природу України, побут народу: «Обоз чумаків» (1862), «Український пейзаж» (1868), «Чумацький обоз» (1868), «Український пейзаж з чумаками при місяці» (1869), «Весілля в Україні»(1891) та ін.
Помер І. К. Айвазовський 2 травня 1900 року у Феодосії. Похований у рідному місті, в дворі церкви Сурб Саргіс, де він був хрещений і де вінчався. Надгробний напис говорить: «Народився смертним, залишив по собі безсмертну пам'ять».
За своє довге творче життя художник створив понад шість тисяч картин, безліч графічних малюнків, акварелей, сепії, влаштував близько 125 персональних виставок, кошти від яких витрачав на благодійність. Найповніше всього творчість майстра представлена в заснованій ним Феодосійській картинній галереї, яка нині носить його ім'я.

***

Запропоновану літературу можна знайти у фондах Централізованої системи бібліотек для дітей (ЦСБД) м. Дніпра.

ЛІТЕРАТУРА ПРО ХУДОЖНИКА:

Великие люди / худож.: М. Ю. Матросов и др. - М. : АСТ : Астрель : ВЗОИ, 2004. – 830, [2] с. : ил.
б/ф 02, 16

Дніпропетровський художній музей / [відповід. ред. Л. В. Богданова]. - Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2001. - 256 с. - (Пізнавай і шануй свій край).
б/ф 02

Ладвинская, Алла Анатольевна. 70 знаменитых художников : судьба и творчество / А. А. Ладвинская ; [ред. О. В. Завязкин ; худож. А. Стручкова]. - Донецк : БАО, 2006. – 448 с. : фот. - (Жизнь выдающихся людей).
ЦДБ(с), б/ф 04, 09

Мировое искусство. 500 мастеров живописи : [биогр. справ.] / [сост. И. Г. Мосин ; текст А. Савельева]. - СПб. ; М. : СЗКЭО Кристалл : Оникс, 2005. - 256 с. : ил.
ЦДБ(с), б/ф 04, 06

Самин, Д. К. Сто великих художников / Д. К. Самин ; гл. ред. С. Н. Дмитриев. - М. : Вече, 2004. - 480 с. : ил. - (100 великих).
б/ф 02

Скляренко, Валентина Марковна. 100 знаменитых художников, 19-20 вв. / В. М. Скляренко ; [худож.-оформ. Л. Д. Киркач]. - Харьков : Фолио, 2006. - 511 с. : ілюстр. - (100 знаменитых).
ЦДБ(с)

Я познаю мир : энциклопедия : Великие художники / [авт. И. А. Андрианова ; ил. О. А. Васильев]. - М. : АСТ : Астрель, 2006. - 397 с. : ілюстр., фотогр.
ЦДБ(с)

***

Айвазовский Иван Константинович (1817-1900) // Шкільна бібліотека. - 2008. - № 10. - С. 13-15.

Бочарова, Ольга. Колдовская власть красоты / О. Бочарова // Семейная газета НИКА. - 2007. - 26 июля. - С. 5.

Днепрова, Настасья. "Море - это моя жизнь" / Н. Днепрова // Эпоха в лицах. - 2012. – № 11. - С. 13.

Днепрова, Настасья. Певец моря / Н. Днепрова // Эпоха в лицах. - 2007. - № 37-39. - С. 3.

Долинна, Ольга. Співець моря / О. Долинна // Дошкілля. - 2009. - № 3. - С. 10-11.

Дунаєвська, Олена. Полум'яний співець моря / О. Дунаєвська // Обрій. - 2007. – № 31. – С. 11.

Живописець і море : до 200-річчя від дня народження І. К. Айвазовського // Календар знаменних і пам'ятних дат. – К, 2017. - № 3, 2017. – С. 57-70.

Жура, Елена. Иван Айвазовский: "Море - это моя жизнь" / Е. Жура // Эпоха в лицах. - 2009. - 23 июля. - С. 8.

Зархи, С. Б. "Я только морем и жил..." / С. Б. Зархи // Читаем, учимся, играем. - 2007. – № 5. - С. 28-35. - Бібліогр.: с. 35.

Иван Константинович Айвазовский : (1817-1900) // Позакласний час. - 2008. – № 12. – С. 93.

Кузнецов, Юрій. Секрет Айвазовського : до 190-річчя від дня народження / Ю. Кузнецов // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2007. - № 6. - С. 105-107.

Мустафіна, Г. І. Художник-мариніст : [урок з предмету художня культура світу] / Г. І. Мустафіна // Все для вчителя. - 2010. - № 25. - С. 21-22.

Народившись смертним, залишив по собі безсмертну пам'ять : Іван Айвазовський (1817-1900) // Шкільний світ. - 2010. - № 16. - Образотворче мистецтво. - 2010. - № 4. – С. 22-23.

Шульга, Людмила. Знайомство з Айвазовським / Л. Шульга // Дошкілля. - 2009 . - № 3. - С. 12-13.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:

Айвазовський Іван Костянтинович [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.shevkyivlib.org.ua/derzhavni-zakupivli/320-vidatny-persony-ayvazovsky.html. - Назва з екрану.

Іван Айвазовський [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://makoveya1.narod.ru/proektu/listovska/art/aivazovsky.htm. - Назва з екрану.

Іван Костянтинович Айвазовський [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://tsikave.ostriv.in.ua/publilcation/code-11367CFAB3D02/list-1709F679F27. - Назва з екрану.

Картини Айвазовського [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://bibliograph.com.ua/rusAyvaz/index.htm. - Назва з екрану.

Картины Айвазовского [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://gallery.crimea.ua/ru/painters.php?p=101. - Назва з екрану.


Ukrainian Chinese (Traditional) English French German Italian Russian Spanish

Залиште своє питання або відгук