Бібліотечна радаміського комунального закладу культури «Централізована система бібліотек для дітей»

БІБЛІО-ПУЛЬС

Колонка директора

__________________________________________________________________________________________

Передові бібліотечні практики

в неформальній освіті дітей

Нові тенденції розвитку сучасного суспільства нашої країни визначили завдання щодо виховання та розвитку індивідуальностей з якостями самостійності, ініціативності, вміння творчо мислити.

Сучасні шкільні та позашкільні заклади повинні забезпечити особистісний розвиток дитини, підтримати її індивідуальність, здатність до саморозвитку та творчості вже з першого року навчання. Дедалі відзначається зростання цінності додаткової та неформальної освіти дітей, які є значним підсилювачем загальної освіти та допоможцем дітям в професійному самовизначенні, сприянні реалізації їх знань, здобутих в школі.

На цьому шляху основними завданнями бібліотек для дітей є наступні:

 Оновлення форм та методів бібліотечної діяльності на основі системного, синергетичного, суб’єктивного, компетентнісного підходів.

 Консолідація зусиль з суб’єктами відкритого освітньо-виховного простору з метою забезпечення розвитку індивідуальності учня, в тому числі в напрямку формування громадянських й патріотичних цінностей та умінь.

 Інформаційна підтримка перспективних педагогічних практик на основі активного використання ресурсів бібліотек та інноваційних технологій.

  Участь в процесі активізації медіа - та інформаційної грамотності учнів.

Повинні набути змін також і функції бібліотек для дітей щодо розвитку неформальної освіти юних користувачів:

В МКЗК «ЦСБД» впроваджуються ефективні бібліотечні практики на допомогу освіти: бібліотьюторство, інтелектуальна практика, які відкривають нові можливості для особистісного розвитку дітей.

1. Тьюторство як одна з інституціоналізованих форм наставництва.

Тьютор (від англ. Tutor) – 1. У Великій Британії – наставник, вихователь (у навчальному закладі або в родині). 2. Викладач-консультант у системі дистанційного навчання [1].

Системна робота дитячого бібліотекаря щодо індивідуального чи колективного інформаційного супроводження процесу навчання і виховання може суттєво допомогти педагогам в розробці і реалізації окремими учнями індивідуальних та колективних освітніх програм [2].

В 2014 році ЦБС для дітей м. Дніпропетровська почала впроваджувати перший етап «Моделі супроводження учбово-виховного процесу» в окремих школах міста з окремими вчителями, учнями, батьками:

В цілях допомоги школі в формуванні основ інформаційної культури учнів та підвищення рівня технологічного компонента в структурі учбового процесу і інтелектуальної практики фахівцями ЦБС для дітей створені програмні продукти – технології, які є основою АРМів читачів:

- АРМ для роботи з бібліотечно-бібліографічними базами даних (БД) для старшокласників – впевнених користувачів ПК

- АРМ «Зернятко» для демонстрації можливостей комп’ютерних засобів щодо пошуку, обробки, зберігання та використання інформації; розвитку у дітей 8-15 років навичок інформаційної культури.

АРМ «Зернятко» дозволяє формувати такі вміння та навички в юних користувачів:

  1. аналітико-синтетична обробка вихідних даних та формування запиту
  2. знайомство з поняттям «бібліографічний опис документа»
  3. аналіз бібліографічних даних, систематизація і подальше використання отриманої інформації
  4. первинні навички роботи з бібліотечними базами даних ЦДБ
  5. інтерактивна робота в середовищі MicrosoftPowerPointer
  6. робота з іншими прикладними програмами (Word, Excel).

Освоєння таких навичків дозволить дітям ефективно вирішувати практичні інформаційні завдання, в першу чергу – учбові.

Фахівці ЦСБД розглядають поняття «бібліотечне тьюторство» («бібліотьюторство») як системне ресурсне супроводження бібліотечними установами передових освітньо-виховних практик.

Розглянемо структуру інформаційно-ресурсного забезпечення МКЗК «ЦСБД» передових освітньо-виховних практик (в т.ч. неформальної освіти дітей):

  •  Документний супровід (бюлетені; покажчики; рекомендаційні інформаційні списки; огляди; малі форми – листівки, пам’ятки, закладки та інші; сценарії; методичні матеріали; література; періодика; CD; EIP, експортовані ззовні)
  •  Програмно-технологічний супровід (презентації, створені фахівцями ЦСБД; АРМ читача “Компас”, АРМ читача “Зернятко”, АІБС “Марк”; віртуальні технології, в т.ч. електронна доставка документів)
  •  Навчальний супровід (проведення індивідуальних та групових занять з учнями по формуванню вмінь та навичок інформаційної культури).

На теперішній час напрямки бібліотьюторства Дніпропетровського міського комунального закладу культури «Централізована система бібліотек для дітей» мають такий вигляд:

З 2015 року в медіацентрі Центральної бібліотеки для дітей впроваджується проект «Інтелектуальна практика».

Інтелектуальна практика – це система занять по формуванню основ інформаційної культури дітей. Вона є дієвим допоміжним інструментом щодо вироблення особистих навчальних стратегій учнів поза стінами     навчального закладу. Теоретичний матеріал діти закріплюють за допомогою різноманітних цікавих пізнавальних форм (конкурсів, вікторин, кросвордів тощо).

Т.Г. Щукина,

директор МКЗК «ЦСБД»

__________________________________________________________

80 років Центральній бібліотеці для дітей

2016 рік – рік 80-річчя створення Центральної бібліотеки для дітей. Ювілей достатньо солідний.

За 80 років своєї діяльності змінювалися форми і методи роботи, змінювалися люди, але незмінною залишалася любов до своїх читачів, прагнення прилучити їх до найкращого, що створено людством в царині книжкової культури, розвити в юних читачів творчі здібності, виховати духовно досконалу особистість.

Починалася бібліотека з невеличкого приміщення учительського клубу, фонд якої налічував лише дві тисячі книг, а умови роботи були надзвичайно складними.

В роки війни всі книги, зібрані з такою любов’ю ентузіастами своєї справи Ольгою Марківною Гамольською, Марією Михайлівною Кругляк та Марією Федорівною Гаращенко використовувалися як підстилка для коней. Завідуюча О.М.Гамольська була розстріляна нацистськими окупантами.

У вересні 1943 року Дніпропетровськ був звільнений від окупантів, а вже в листопаді бібліотека відкрила свої двері для читачів і очолила її Запорожченко Лідія Миколаївна. Стільки зусиль, вміння, наполегливості у прийнятті рішень коштувало цій прекрасній жінці, щоб бібліотека функціонувала як повноцінний заклад культури. Та трудності ніколи не лякали цю мужню жінку. І саме наполегливості, ініціативності, безмежній любові до справи Лідії Миколаївни завдячує своїм існуванням бібліотека нинішня.

В 1970 році директором бібліотеки призначили Ольгу Юхимівну Харченко, яка сама була недавно читачкою, а після закінчення Харківського інституту культури прийшла працювати в рідну бібліотеку.

В 80-роках ХХ століття виникла потреба в упорядкуванні бібліотечної мережі в країні на принципах Централізації, що й було закріплено законодавчо постановою 1974 року «Про підвищення ролі бібліотек у комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі» Дніпропетровські бібліотеки для дітей одними з перших (після Севастополя) провели таке об’єднання. І в 1977 році всі дитячі бібліотеки були об’єднані в єдину Централізовану систему бібліотек для дітей, а рішенням міськвиконкому від 16.12.1977 року бібліотеку для дітей № 1 Амур-Нижньодніпровського району було затверджено як Центральну бібліотеку новоствореної системи. Директором призначили Харченко О.Ю.

Значним кроком у розвитку Дніпропетровської ЦБС взагалі і, Центральної бібліотеки зокрема, стали вибори директора, на яких з 5 кандидатів була обрана Щукина Тетяна Геннадіївна. Молода, енергійна з відповідальністю взялася за справу.

Розуміючи те, що інформатизаційні процеси в суспільстві і, зокрема в освіті, неможливі без ефективно працюючих, добре технічно оснащених бібліотек, які забезпечують учням найповніший доступ до інтелектуальних і культурних надбань людства, колектив Центральної бібліотеки для дітей з 1992 року розпочав поступовий і цілеспрямований процес інформатизації. Цей процес знайшов своє втілення в Стратегії модернізації ЦБС для дітей та «Програмі комп’ютеризації ЦБС для дітей» Були створені відділи інформаційних технологій (завідуюча Ткач І.А.) та інформаційних ресурсів (завідуюча Соляр Л.Т.). Саме це дало змогу Центральній бібліотеці для дітей з традиційної бібліотеки перетворитися на головний інформаційно-культурний центр підтримки дитинства.

Соціально-економічні, культурно-інформаційні зміни в суспільстві не могли не позначитися і на бібліотечній діяльності.

Переосмислювалися напрямки і зміст роботи бібліотеки, її соціальне значення.

Особливу роль в формуванні нових принципів і організаційних форм бібліотечної діяльності став відігравати професійний, працелюбний , творчий колектив однодумців, який є ключовою ланкою і рушійною силою любої установи.

Саме такі якості працівників Центральної бібліотеки на початку 90-х років майже при повній відсутності фінансування та скороченні штату (згідно постанови КМУ від 30.05.1997 р. № 510) дозволили віднайти такі інструменти, які б не дозволили зруйнувати систему бібліотечного обслуговування дітей міста.

Таким інструментом для найефективнішого використання людських ресурсів стали створені при центральній бібліотеці творчі групи:

-          по виробленню Стратегії модернізації ЦБС для дітей;

-          по втіленню проектної діяльності;

-          по участі в корпоративних проектах Національної бібліотеки для дітей;

-          по відродженню сімейних читань.

Творчими групами Центральної бібліотеки були розроблені та впроваджені проекти, підтримані міжнародними фондами, оригінальна комп’ютерна програма покажчиків кращих зразків вітчизняної та світової художньої літератури (з успіхом презентована на ІХ Міжнародній конференції з проблем дитячого читання в 1995 році).

Протягом багатьох років наша бібліотека утверджувалася як необхідний соціальний інститут виховання і духовного розвитку юної особистості, розвитку читання, колективної та індивідуальної творчості дитини. Вивчався досвід   зарубіжних колег. З цією метою в 90-х роках проведено цілий ряд міжнародних конференцій на яких визначалися тенденції та шляхи вирішення проблем в сучасному дитячому читанні.

Центральна бібліотека для дітей з 1996-2012 роки виграла і отримала гранти Міжнародних фондів на придбання комп’ютерної техніки та ліцензійного програмного забезпечення.

Розпочата співпраця з Міжнародною Асоціацією читання (ІRA) і Міжнародною Радою по книгах для дітей (ІBBY). Центральна бібліотека є засновником секції ІBBY в Україні брала активну участь в міжнародних акціях ЮНЕСКО.

З 1996 року втілювався проект по розвитку і підтримці сімейних читань, в рамках якого були створені програми на підтримку читання в родині.

Розпочата реалізація проектів з видання серій книг для дітей спільно з видавництвом «Дніпрокнига» та іншими регіональними видавництвами.

Протягом декількох років фахівцями ЦДБ проводився Міжнародний фестиваль дитячої творчості «Чарівна книжка».

Щорічно проводиться загальносистемний конкурс літературно-художньої творчості для дітей «Книжкова веселка».

Працівники бібліотеки постійно беруть участь у обласних, Всеукраїнських конкурсах, щорічно проводиться безліч заходів в рамках Всеукраїнського тижня дитячого читання.

Створений при Центральній бібліотеці Медіацентр дозволяє навчати читачів користуватися засобами новітніх інформаційних технологій, надавати додаткові інформаційно-бібліотечні послуги, створювати електронні продукти розвиваючого, освітнього, пізнавального характеру та медіа-проекти за участю користувачів.

Ведення веб-сайту ЦДБ та блогу дозволяє щорічно залучати понад 6 тисяч відвідувачів та забезпечити понад 40 тисяч переглядів сторінок сайту.

За створений в 2011 році проект «Організація роботи дитячих бібліотек» одержано диплом Ш Міжнародного огляду-конкурсу міських практик «Лучший город СНГ ЕврАзЭс».

Центральна бібліотека для дітей бере активну участь у проектах Національної бібліотеки для дітей «Віртуальна довідка», «Корпорація дитячих бібліотек України із аналітичного розпису періодичних видань», «Кращі інтернет-ресурси бібліотек для дітей».

Створено чималий комп’ютерний парк, який налічує з виходом в Інтернет.

Створені автоматизовані робочі місця для читачів в т.ч. тематичний «Зернятко».

Вся багаторічна і багатогранна діяльність Центральної бібліотеки для дітей неможлива без її працівників, дійсно відданих своїй справі, які дарували читачам часточку своєї душі і серця.

Хочеться слова подяки висловити Харченко О.Ю., Єгоровій Я.І., Скачковій О.Т., Романовській В.П., Шумігай Л.М., Мартиненко А.О. і багатьом, багатьом бібліотекарям, які своєю працею творили історію бібліотеки.

Нині Центральна бібліотека для дітей – багатофункціональна установа, яка використовуючи всі наявні ресурси, задовольняє інформаційні, освітні, дозвілеві потреби дитини і є простором її інтелектуального розвитку творчості, саморозкриття та спілкування.

Л.Г. Гузь., заступник директора з науки


Ukrainian Chinese (Traditional) English French German Italian Russian Spanish

Залиште своє питання або відгук